Битва за двері для укриттів: Суд заборонив компанії «Унітехнології ЮЕЙ» виробляти запатентовані захисні двері

Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/6496/25 про порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Захисно-герметичні двері». Суд став на бік винахідника Максима Гуляєва та компанії «Вебком», зобов’язавши конкурентів знищити контрафактну продукцію.

Суть спору

Конфлікт розгорівся навколо патенту №158108, який захищає конструкцію захисно-герметичних дверей (типи ДУ-І та ДУ-ІІІ), що масово використовуються при будівництві бомбосховищ та об’єктів цивільного захисту.

Власники патенту — винахідник Максим Гуляєв та ТОВ «Вебком» — виявили, що компанія ТОВ «Унітехнології ЮЕЙ» активно рекламує та продає ідентичні двері на маркетплейсі Prom.ua. Позивачі заявили, що жодних дозволів на використання своєї технології не надавали.

Аргументи сторін

Відповідач («Унітехнології ЮЕЙ») намагався переконати суд, що почав продавати такі двері ще до того, як позивачі подали заявку на патент у 2024 році. Також компанія намагалася через цивільний суд визнати патент Максима Гуляєва недійсним, стверджуючи, що в конструкції немає «новизни».

Проте експертиза розставила крапки над «і». Судовий експерт встановив, що у дверях ДУ-І та ДУ-ІІІ виробництва «Унітехнології ЮЕЙ» використано кожну ознаку, яка прописана в незалежному пункті формули патенту №158108.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва О.В. Котков повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ «Вебком» та Максима Гуляєва.

Згідно з рішенням суду, компанія «Унітехнології ЮЕЙ» зобов’язана:

1. Припинити використання корисної моделі: заборонено виробляти, рекламувати в Інтернеті та продавати захисно-герметичні двері цієї конструкції.

2. Вилучити з обігу та знищити всі вже виготовлені двері моделей ДУ-І та ДУ-ІІІ, що були вироблені з порушенням патенту.

3. Сплатити судові витрати на користь позивача.

Чому це важливо?

В умовах підвищеного попиту на обладнання для укриттів, ринок заповнюється виробниками, які не завжди дотримуються прав інтелектуальної власності. Це рішення є важливим прецедентом для оборонного сектору та будівельної галузі: воно підтверджує, що навіть у критично важливих сферах інтелектуальна власність має бути захищена, а виробництво «клонів» без ліцензії може призвести до судового наказу про знищення всієї партії товару.

Мільйонний штраф за закриття кав’ярні: суд став на бік підприємниці у спорі з мережею «МАЙ КАВА»

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» до колишньої франчайзі Анни Фумельової. Компанія намагалася стягнути з неї понад 1,2 млн грн штрафних санкцій за нібито порушення умов договору комерційної концесії.

https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1611673

Суть конфлікту

Конфлікт виник навколо кав’ярні, що працювала за франшизою «MY KAVA» у Києві на вулиці Ольжича. У липні 2025 року власниця бізнесу, фізична особа-підприємець Анна Фумельова, вирішила припинити діяльність через збитковість закладу та закрила кав’ярню.

Мережа «МАЙ КАВА» звернулася до суду, звинувативши підприємницю у грубому порушенні договору. Позивач стверджував, що:

1. Робота кав’ярні була зупинена без попередження.

2. Заклад нібито виставили на продаж через сайт OLX без згоди правовласника.

3. Підприємиця припинила свою діяльність у реєстрі (ФОП), не розірвавши офіційно договір франшизи.

За ці порушення мережа нарахувала штрафи у розмірі 1 224 000 гривень.

Позиція захисту

Анна Фумельова у суді заперечила звинувачення. Вона довела, що 23 липня 2025 року (наступного дня після закриття) надіслала офіційне повідомлення на електронну пошту мережі, як того вимагав договір. У листі вона пояснила, що протягом пів року заклад не приносив прибутку, тому вона вимушена припинити роботу та пропонувала розірвати договір за згодою сторін.

Щодо «продажу кав’ярні», захист наголосив, що приміщення ніколи не належало підприємниці на праві власності, тому вона фізично не могла його продати. Доказів того, що оголошення на OLX розмістила саме вона, позивач надати не зміг.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши матеріали справи № 910/15977/25, став на бік відповідачки.

Ключові висновки суду:

• Свобода підприємництва: Суд наголосив, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик. Ніхто не може бути примушений до праці чи ведення бізнесу, якщо він є збитковим. Штраф за саме припинення діяльності суперечить принципам справедливості та розумності.

• Відсутність доказів: Позивач не надав актів про порушення, які мали бути складені згідно з процедурою договору.

• Належне повідомлення: Суд визнав електронний лист відповідачки належним сповіщенням про зупинення роботи закладу.

Результат

У задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» відмовлено повністю.

Більше того, суд зобов’язав мережу кав’ярень виплатити Анні Фумельовій 10 000 гривень як компенсацію за витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення прийнято 24 березня 2026 року та може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Це рішення може стати важливим прецедентом у сфері франчайзингу, що захищає права малих підприємців від надмірних штрафних санкцій у разі вимушеного закриття бізнесу.

PepsiCo через суд намагається перереєструвати відомі бренди «Чудо», «Агуша» російського «Вімм-Білль-Данн» на нідерландський холдинг

Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2796/26, яка може стати прецедентною для міжнародних корпорацій, що намагаються вивести свої інтелектуальні активи з-під російської юрисдикції.

Нідерландська компанія Sandora Holdings B.V. (входить до глобальної групи PepsiCo) вимагає від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) зареєструвати передачу прав на 13 торговельних марок. Наразі офіційним власником цих брендів у Державному реєстрі свідоцтв України на ТМ досі значиться російська юридична особа — ТОВ «Вімм-Білль-Данн Продукти Харчування» (м. Москва, РФ).

Йдеться, зокрема, про переоформлення прав на відомі бренди молочної продукції та дитячого харчування (такі як «Чудо», «Агуша», «Білакт»), що історично належали російському підрозділу PepsiCo. Попри те, що компанія ще в серпні 2025 року надала угоди про передачу прав та докази оплати зборів, український регулятор уже понад пів року відмовляється вносити зміни до реєстру. Це змусило західного інвестора звернутися до суду.

Чому виник цей спір?

Головною причиною блокування реєстраційних дій з боку держави є законодавчі обмеження щодо активів країни-агресора.

В Україні діє жорсткий мораторій на виконання зобов'язань перед особами, пов'язаними з РФ. Постанова Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3 березня 2022 р. фактично забороняє відчуження майна та нематеріальних активів, якщо продавцем або особою, що передає право, є резидент Російської Федерації.

З погляду українського ІР-офісу, офіційна реєстрація передачі прав від московського «Вімм-Білль-Данн» до нідерландської «Сандори» може трактуватися як пряме порушення цього мораторію. 

Суддя Господарського суду м. Києва Олександр Мандриченко вже призначив підготовче засідання у цій справі на 21 квітня 2026 року.

Цей судовий процес обіцяє стати знаковим прецедентом. Він має дати відповідь на питання: чи дозволить Україна міжнародним корпораціям юридично виводити права на торговельні марки зі сфери впливу РФ під час війни, чи ці активи залишаться заблокованими з перспективою стягнення на користь держави.

Підпільний швейний цех у Харкові: обвинувачений у підробці одягу «PUMA» отримав штраф у 135 ти. грн

Місцевий суд поставив крапку у справі про масштабну підробку брендового одягу.  Шатов Максим Анатолійович був визнаний винним у незаконному використанні фірмового найменування та знаку для товарів і послуг.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження (справа № 642/7068/24), влітку 2024 року Шатов М. А. організував у Харкові, в приміщенні на вулиці Золочівській, підпільний цех. Не маючи статусу підприємця та жодних ліцензійних угод із правовласниками, він завіз швейне обладнання і налагодив масовий пошив футболок та шортів. На готову продукцію наносилися логотипи всесвітньо відомої німецької компанії «PUMA».

Фальсифікат реалізовувався мешканцям Харкова під виглядом оригіналу, але за значно нижчими цінами. Діяльність "підприємця" була викрита на початку вересня 2024 року працівниками Бюро економічної безпеки. Своїми діями чоловік завдав компанії «PUMA SE» майнової шкоди на суму 134 847 гривень.

Під час судового процесу Холодногірський районний суд м. Харкова встановив, що Шатов Максим Анатолійович повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно, до копійки, відшкодував німецькій корпорації всі завдані збитки. Завдяки цьому між представником компанії «PUMA SE» та обвинуваченим була укладена угода про примирення.

12 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та призначив чоловіку узгоджене покарання — штраф у розмірі 134 861 гривня.

Окремої уваги заслуговує рішення суду щодо долі вилучених речових доказів:

• Понад 140 одиниць відшитих фейкових футболок і шортів «PUMA», а також рулони з фірмовими етикетками (Nike, Adidas, New Balance) суд постановив знищити.
• Дев'ять промислових швейних машинок, які обвинувачений брав в оренду, повернуть їхньому законному власнику.
• А от інший вилучений одяг (костюми та футболки з логотипами Nike, Supreme, Reebok, Under Armour) та 8 пар кросівок, щодо яких не проводилася експертиза на фальсифікацію, за згодою власників передадуть на потреби Збройних Сил України.

Цивільний позов компанії суд залишив без розгляду, оскільки всі фінансові претензії обвинувачений вже закрив.