© Право інтелектуальної власності, 2005 - 2016. При цитуванні посилання на www.intellaw.org.ua обов’язкове.

ГОЛОВНА

БІБЛІОТЕКА

ДОГОВОРИ

ЗАКОНИ

ОХОРОНА

ЗАХИСТ

ОСВІТА

ЛІНКИ

БЛОГ

ПОСЛУГИ


Украинская Баннерная Сеть

Право інтелектуальної власності

Справа № 2 “УААСП”



Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, в задоволенні позову державного підприємства “Українське агентство з авторських та суміжних прав” (далі – ДП “УААСП”) до Театру про стягнення 90 811, 81 грн. відмовлено з тих мотивів, що між позивачем та відповідачем не укладено договору про передачу майнових прав, а для настання відповідальності за використання творів авторів необхідне укладення авторського договору.

ДП “УААСП” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і розглянути справу по суті. Скаргу мотивовано тим, що судовими інстанціями неправильно застосовано норми Закону України “Про авторське право та суміжні права” (далі - Закон). Зокрема, відмова Театру укласти з угоду на використання творів авторів не позбавляє позивача права на звернення з позовом про стягнення авторської винагороди на користь авторів, з якими ДП “УААСП” укладено договори на управління майновими правами. Крім того, на думку скаржника, судові інстанції дійшли помилкового висновку про те, що оплата за використання творів авторів здійснювалася відповідачем в адміністративно-наказовому порядку, а не відповідно до вимог Закону.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Причиною спору стала несплата відповідачем сум авторської винагороди відповідно до поданих розрахункових листів.

Відповідно до статті 47 Закону суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть, зокрема, доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення функцій колективного управління майновими правами. Абзацом другим частини 1 статті 48 Закону також передбачено, що організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку, і в межах повноважень, одержаних від суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав. У частині 3 статті 48 Закону зазначено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Згідно з пунктом 4 статті 48 Закону організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

У свою чергу особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з



<< 1 2 >>