Справа "Акваріум", продовження

Підпункт “г” частини першої статті 52 Закону визначає, що суб’єкт авторського права може вимагати виплати компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб’єкта авторського права.

Попередніми судовими інстанціями було встановлено відсутність порушень прав позивача внаслідок укладення відповідачем авторського договору, тому у господарського суду не було підстав для задоволення вимог позивача в частині виплати йому грошової компенсації.

Що ж до порушення немайнових прав позивача через видання плакатів без зазначення на них імені автора, то місцевим і апеляційним господарськими судами встановлено, що позивачем не доведено факти випуску та розповсюдження спірних плакатів відповідачем; не доведено, за яким саме договором здійснено фотозйомку та передано плівку з зображенням рибки, яка є подібною до рибки, зображеної на плакаті; не подано доказів існування лише одного зображення рибки.

Відповідно до частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У Постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних, чи фізичних страждань або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю.

Відповідно до частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з викладеного, попередні судові інстанції на підставі встановлених ними обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту порушення його авторських прав відповідачем, внаслідок чого було прийнято рішення про відмову в позові.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 111-7 названого Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

<< 1 2 3 4 >>