«Смужки» не ті: Puma програла суд в Одесі щодо «копіювання» дизайну взуття

06 травня 2026 року Господарський суд Одеської області у справі № 916/241/23 поставив крапку в тривалій суперечці між німецьким спортивним гігантом Puma SE та одеським імпортером взуття ТОВ «Стіллі». Суддя Юлія Щавинська відмовила у задоволенні позову Puma, яка вимагала знищити партію взуття через схожість логотипів.

Суть конфлікту

Судовий процес розпочався ще на початку 2023 року. Приводом стала партія жіночих туфель для активного відпочинку (560 пар), які ТОВ «Стіллі» імпортувало з Китаю. Під час митного оформлення в Одесі товар був затриманий, оскільки правовласник бренду Puma заявив, що декоративна вигнута смуга на боковій поверхні взуття є копією їхньої зареєстрованої торговельної марки (відомого елементу «Formstrip»).

Німецька компанія вимагала:

• заборонити одеському підприємству використовувати схожі позначення;

• вилучити партію товару з обороту та повністю її знищити.

Битва експертиз

Справа виявилася складною через суперечливі висновки фахівців. За роки розгляду було проведено шість експертних досліджень.

• Частина експертів стверджувала, що смужки на взутті ТОВ «Стіллі» настільки схожі на торговельні марки Puma, що споживач може їх сплутати.

• Інші фахівці наполягали на протилежному: геометричні пропорції, кути вигину та фактура (імітація шкіри рептилії на одеському взутті проти гладких ліній Puma) суттєво відрізняються.

Чому суд став на бік імпортера?

Приймаючи рішення, суддя Юлія Щавинська стала на позицію «пересічного споживача». Суд дійшов висновку, що факт використання «будь-якої смуги» ще не означає порушення прав Puma.

Ключові аргументи суду:

1. Математичні відмінності: Пропорції смуг на туфлях «Stilli» відрізняються від оригіналу, що змінює візуальне сприйняття (ефект перспективи).

2. Відсутність введення в оману: На коробках, устілках та підошвах взуття був чітко вказаний власний бренд виробника — «Stilli».

3. Комплексність: Оригінальна продукція Puma зазвичай містить комплекс знаків (назву бренду, зображення пантери тощо), тоді як на досліджуваному взутті була лише одна смуга, яка не викликає стійкої асоціації з німецьким брендом.

Результат

Суд повністю відмовив компанії «Пума Се» у задоволенні позовних вимог. Більше того, тепер німецька корпорація має виплатити одеському ТОВ «Стіллі» 22 718 гривень компенсації за витрати на проведення судової експертизи.

Арешт з 560 пар взуття, який діяв понад три роки, знято — товар може вільно реалізовуватися на ринку України.

Власник бренду води "Петриківська" програв суд проти АМКУ: чому Антимонопольний комітет відмовився карати конкурентів за схожу етикетку

03 квітня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/4843/25 відмовив ТОВ "Комбінат Дніпро" (власнику відомої торгової марки "Петриківська") у позові проти Південно-Східного відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ). Компанія намагалася через суд змусити відомство розслідувати справу про імітацію їхнього бренду конкурентами, але суд визнав дії АМКУ законними.

Суть конфлікту

ТОВ "Комбінат Дніпро" є власником торгової марки "Петриківська". Восени 2024 року представники компанії виявили на полицях магазинів воду під назвою "Квітка Петриківська", яку виготовляє ТОВ "Царичанський завод мінеральної води".

Власник бренду заявив, що конкуренти навмисне скопіювали авторський графічний елемент та загальний дизайн етикетки. Крім того, обидва підприємства розташовані у смт Царичанка буквально одне навпроти одного, що, за словами позивача, дозволяло конкурентам легко скопіювати дизайн.

Вбачаючи у цьому недобросовісну конкуренцію, "Комбінат Дніпро" поскаржився до Антимонопольного комітету. Проте відомство відмовилося розглядати заяву. Обурена компанія пішла до суду з вимогою визнати таку бездіяльність АМКУ протиправною.

Юридичний нюанс: чому відмовив АМКУ та суд?

Під час судового розгляду з'ясувалася ключова деталь. ТОВ "Комбінат Дніпро" лише володіє правами на торговельну марку, але самостійно воду не видобуває, не розливає і не продає. У 2023 році компанія передала права на використання бренду іншому підприємству — ТОВ "АБК Дніпро" (яке і є фактичним виробником мінеральної води).

Суд підтримав логіку Антимонопольного комітету: законодавство про захист від недобросовісної конкуренції захищає безпосередніх учасників ринку. Оскільки "Комбінат Дніпро" сам не виробляє воду, він не є прямим конкурентом "Царичанського заводу мінеральної води". Отже, його права у сфері економічної конкуренції не були порушені.

"Заявник не є учасником ринку ані з виробництва Продукції, ані з її реалізації, отже, не перебуває у конкурентних відносинах... тому його права не підпадають під захист від недобросовісної конкуренції", — йдеться у рішенні суду.

Що далі?

Суддя Н.Б. Кеся повністю відмовила у задоволенні позову проти АМКУ. Водночас у рішенні суд підкреслив: цей програш жодним чином не забороняє ТОВ "Комбінат Дніпро" захищати свої інтереси в інший спосіб. Компанія має повне право подати прямий судовий позов проти заводу-конкурента за незаконне використання об'єкта інтелектуальної власності (торгової марки), але вирішувати цей спір має суд, а не Антимонопольний комітет.

У Шостці ексдиректора мережі АЗС оштрафували на 170 тисяч гривень за незаконне використання бренду «KLO»

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у справі № 589/1884/19 виніс вирок у резонансній справі щодо порушення прав інтелектуальної власності. Колишнього директора ТОВ «Дорпостач» Сергія Бродця визнано винним у незаконному використанні логотипу відомої мережі автозаправних станцій та оштрафовано на 170 тисяч гривень.

Як встановив суд, у період з жовтня 2014 року по травень 2017 року компанія ТОВ «Дорпостач», якою керував Сергій Бродець, орендувала дві автозаправні станції у місті Шостка — на вулицях Некрасова та Шевченка. Для приваблення клієнтів на стелах та фризах цих АЗС використовувалося специфічне зображення дракончика на жовто-чорному фоні.

Проведені судові експертизи підтвердили, що ці логотипи були схожими до ступеня змішування із зареєстрованим знаком для товарів і послуг (свідоцтвом України №184873 від 25.04.2014 ) відомої мережі АЗС «KLO» (належав ПП «Автопрофіт» та ТОВ «Автобансервіс»). Жодних договорів чи дозволів на використання цього бренду підприємство не отримувало, що призводило до введення в оману водіїв. Деякі клієнти навіть намагалися розрахуватися на цих заправках бонусними картками мережі «KLO».

Позиція обвинуваченого

Сам Сергій Бродець своєї провини в суді не визнав. Він пояснив, що був лише найманим директором. На момент укладання договорів оренди АЗС вивіски з написом «SOLAR» та зображенням дракона вже були розміщені на об'єктах. За його словами, договори оренди не дозволяли змінювати фасади, а сам він навіть не здогадувався, що цей знак може комусь належати.

Свідки захисту (попередні власники заправок) підтвердили, що замовляли ці банери у місцевих рекламників ще у 2013 році. За їхнім задумом, логотип мав нагадувати сонце, але в результаті вийшло щось схоже на «мультяшну черепашку чи дракона».

Проте суд відхилив ці аргументи. Суддя наголосив, що Сергій Бродець, як службова особа та директор, був зобов'язаний перевірити законність використання зображень на орендованих об'єктах. Відсутність права змінювати фасад за договором не звільняє від відповідальності: виявивши порушення, директор мав вимагати від орендодавця його усунути або ж розірвати договір оренди.

Багатомільйонні позови відхилено

Експертиза оцінила матеріальну шкоду, завдану справжнім власникам бренду, у понад 31 мільйон гривень. Компанії-правовласники подали до Сергія Бродця відповідні цивільні позови на вказану суму.

Однак суд відмовив у їх задоволенні. Відповідно до Цивільного кодексу України, шкоду, завдану працівником під час виконання службових обов'язків, має відшкодовувати юридична особа (тобто сама компанія ТОВ «Дорпостач», а не її колишній директор). Крім того, з'ясувалося курйозне розбіжність у реєстрах: за ідентифікаційним кодом одного з позивачів (ПП «Автопрофіт») наразі зареєстрована «Хмельницька макаронна фабрика», а належних доказів правонаступництва суду не надали.

Вирок

29 квітня 2026 року суд визнав Сергія Васильовича Бродця винним за ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг) та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто 170 000 гривень.