Верховний Суд поставив крапку у справі «Лускунчика смакунчика»: сімейний конфлікт через бренди насіння завершився перемогою ексчоловіка

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду оприлюднив остаточне рішення у багаторічному спорі навколо інтелектуальної власності відомого бренду смаженого насіння. Суд підтвердив, що торговельні марки та патенти на упаковку, створені під час шлюбу, є спільною власністю подружжя і не могли бути передані третім особам без згоди обох сторін.

Суть конфлікту: бізнес, розлучення та «таємні» договори

Позивач, Пікалов Володимир Володимирович, звернувся до суду після того, як дізнався, що об’єкти інтелектуальної власності, на яких базувався спільний бізнес сім’ї, перейшли у власність його доньки.

Володимир та Пікалова Галина Миколаївна перебували у шлюбі багато років та разом розвивали компанію ТОВ «Лакомка-2010», яка випускає насіння під популярною маркою «Лускунчик смакунчик». Хоча торговельні марки та патенти на дизайн упаковки були зареєстровані на ім’я дружини, вони вважалися спільним майном.

Однак у 2018 році, на тлі розлучення, Галина Пікалова без згоди чоловіка уклала договори відчуження цих прав на користь їхньої доньки — Пікалової Еліни Володимирівни.

Позиція Верховного Суду: презумпція спільності та «недобросовісність»

Справа № 335/5841/19 пройшла кілька кіл судових розглядів. Ключовим питанням було те, чи знала донька про конфлікт між батьками і чи можна вважати її «добросовісним набувачем».

Суди встановили, а Верховний Суд підтвердив:

1. Майнові права на ТМ — це спільне майно: Оскільки бренди створювалися та розвивалися за спільні кошти та зусилля подружжя, вони підлягають поділу 50/50.
2. Донька знала про спори: Еліна Пікалова не лише проживала з батьками, а й працювала на сімейному виробництві. Вона була обізнана про шлюборозлучний процес та претензії батька на майно, а отже, не могла вважатися «незацікавленою стороною».

Результат справи

Касаційні скарги Галини Пікалової, Еліни Пікалової та компанії ТОВ «Лакомка-2010» були залишені без задоволення.

Суд постановив:

• Визнати недійсними договори відчуження торговельних марок та патентів.
• Скасувати державну реєстрацію цих прав за Пікаловою Еліною Володимирівною.
• Зобов’язати УКРНОІВІ внести відповідні зміни до державних реєстрів.

Постанова Верховного Суду від 5 березня 2026 року є остаточною та оскарженню не підлягає. 

Це рішення створює важливий судовий прецедент у справах про поділ інтелектуальної власності подружжя, підкреслюючи, що реєстрація бренду лише на одного з партнерів не дає йому права розпоряджатися активом одноосібно.