🧸 LEGO виграла суд в Україні проти продавців іграшок через копіювання фігурок «мініфіг»

Данська корпорація Lego Holding A/S захистила свої права інтелектуальної власності на відомі в усьому світі тривимірні фігурки людей (LEGO minifigure). Господарський суд міста Києва став на бік іноземного виробника у судовому спорі з українськими підприємцями, які торгували конструкторами-аналогами.

25 травня 2026 року суддя Оксана Марченко ухвалила рішення, яким повністю задовольнила позовні вимоги данської компанії.

Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 910/7183/25.

🧸 Суть спору: копіювання тривимірної торговельної марки

Позивачем у справі виступила компанія Lego Holding A/S (до перейменування — Lego Juris A/S). Інтереси данського виробника в суді представляли адвокати Володимир Грунський та Наталія Іверук.

Корпорація є власником свідоцтва України № 276283 на об'ємну торговельну марку — фігурку чоловічка LEGO, яка зареєстрована для товарів 28 класу МКТП (ігри, іграшки, конструктори).

Юристи LEGO виявили, що в українській мережі магазинів іграшок «NA-NA» (зокрема у фізичній точці в Києві на проспекті Петра Григоренка, 5-А) та на сайті nana.ua продавалися дитячі конструктори польського виробника «МАСТЕРЛЮКС ЛТД». Фігурки людей у цих наборах (серії «Поліція», «Пожежники», «Будівництво» тощо) були майже ідентичними оригінальним чоловічкам LEGO.

Відповідачами у справі виступили троє українських підприємців:

• ФОП Сидоренко Микола Володимирович (власник сайту nana.ua);

• ФОП Руснак Альона Валентинівна;

• ФОП Йорж Олена Миколаївна.

🛡️ Спроби захисту та контраргументи ФОПів

Адвокат Миколи Сидоренка — Яніна Магратій — та інші відповідачі заперечували проти позову. Вони висунули кілька аргументів:

1. Легальність імпорту: іграшки польського виробника законно ввозилися в Україну з 2010 року, проходили митний контроль та мали сертифікати відповідності.

2. Статус сайту: ФОП Сидоренко М.В. стверджував, що його сайт nana.ua є «маркетплейсом», а сам він лише надавав майданчик для інших продавців і не несе відповідальності за товар.

3. Відсутність порушення на момент суду: підприємці оперативно видалили спірні конструктори з сайту та полиць магазинів після початку процесу.

⚖️ Позиція суду: порушення підтверджено

Суд критично оцінив доводи відповідачів і повністю відхилив їх із таких підстав:

• Сайт — не маркетплейс: відповідач-1 не надав договорів із сторонніми продавцями чи публічної оферти. Структура вебсайту чітко вказувала на те, що це єдиний інтернет-магазин бренду «NA-NA».

• Митниця не виключає порушень: відсутність претензій з боку митних органів під час імпорту не позбавляє правовласника можливості самостійно виявляти порушення своїх прав і захищати їх у судовому порядку.

• Видалення товарів: добровільне припинення продажу після подання позову не нівелює факту попереднього порушення та права LEGO вимагати судової заборони на майбутнє.

Окрім того, судова мистецтвознавча експертиза Львівського НДІСЕ підтвердила, що фігурки на пакуваннях польських конструкторів є настільки схожими на запатентовану модель LEGO, що їх легко сплутати.

🔨 Фінансові наслідки

Суд ухвалив рішення:

1. Заборонити ФОП Сидоренку М.В., ФОП Руснак А.В. та ФОП Йорж О.М. використовувати позначення, схожі до ступеня сплутування з торговельною маркою LEGO за свідоцтвом України № 276283.

2. Заборонити зберігати, пропонувати до продажу та продавати перелічені конструктори-аналоги.

3. Стягнути з кожного з трьох підприємців на користь Lego Holding A/S по 3 028 гривень судового збору.

Польський розробник виграв суд проти української компанії через використання неліцензійної програми для обліку

В Україні продовжує розвиватися судова практика захисту авторських прав на комп'ютерний софт. Господарський суд Хмельницької області став на бік польського підприємця у справі про незаконне використання спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизації бізнесу.

01 червня 2026 року суддя Ю. В. Гладюк ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги іноземного розробника та призначив грошове стягнення з порушника.

Про це повідомляє www.intellaw.org.ua з посиланням на справу № 924/306/26.

Суть спору: використання програми без ліцензії

Позивач у справі — громадянин Республіки Польща Яроцкі Піотр, який здійснює підприємницьку діяльність під комерційним найменуванням «НЕТХЕЛП ЯРОЦКІ ПІОТР». Йому належать майнові авторські права на комп'ютерну програму «Business automation software for trade management», призначену для ведення бухгалтерського та управлінського обліку. 

Позовні вимоги були спрямовані проти хмельницького ТОВ "Тандем Трейдінг". Позивач просив суд заборонити відповідачу використовувати зазначену програму та стягнути компенсацію у розмірі потрійної вартості ліцензії.

Як Prozorro допомогло викрити порушника

Порушення було виявлено під час моніторингу публічних закупівель у системі Prozorro. ТОВ "Тандем Трейдінг" стало переможцем тендеру на постачання соняшникової олії для Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.

Серед завантажених у систему документів було знайдено видаткову накладну № 148 від 17 березня 2023 року, підписану електронним підписом директора компанії. За своєю формою та структурою ця накладна була ідентичною документам, які автоматично генеруються програмою «Business automation software for trade management». При цьому жодних ліцензійних угод на використання цього софту ТОВ "Тандем Трейдінг" не укладало.

Експертиза МВС як головний доказ

Для підтвердження факту використання неліцензійного ПЗ представники польського розробника звернулися до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Судовий експерт провів дослідження та підтвердив, що надана видаткова накладна відповідає шаблонам програмного продукту «Business automation software for trade management» (версії 8.3.19.1529). Цей висновок експерта суд визнав належним та допустимим доказом у справі.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися та не надали відзиву на позов, хоча були вчасно повідомлені про процес через свій електронний кабінет.

Рішення суду та фінансові стягнення

Оскільки вартість однієї ліцензії програми становить 15 600 грн, а порушення мало умисний характер, суд підтримав вимогу про стягнення компенсації у потрійному розмірі.

Суд ухвалив:

Заборонити ТОВ "Тандем Трейдінг" використовувати комп'ютерну програму «Business automation software for trade management».

Стягнути з ТОВ "Тандем Трейдінг" на користь позивача:

• 46 800,00 грн — компенсацію за порушення авторських прав;
• 12 836,16 грн — витрати на проведення експертизи;
• 6 656,00 грн — витрати на сплату судового збору.

Стягнути з порушника до Державного бюджету України штраф у розмірі 4 680,00 грн (10% від суми компенсації).

«Смужки» не ті: Puma програла суд в Одесі щодо «копіювання» дизайну взуття

06 травня 2026 року Господарський суд Одеської області у справі № 916/241/23 поставив крапку в тривалій суперечці між німецьким спортивним гігантом Puma SE та одеським імпортером взуття ТОВ «Стіллі». Суддя Юлія Щавинська відмовила у задоволенні позову Puma, яка вимагала знищити партію взуття через схожість логотипів.

Суть конфлікту

Судовий процес розпочався ще на початку 2023 року. Приводом стала партія жіночих туфель для активного відпочинку (560 пар), які ТОВ «Стіллі» імпортувало з Китаю. Під час митного оформлення в Одесі товар був затриманий, оскільки правовласник бренду Puma заявив, що декоративна вигнута смуга на боковій поверхні взуття є копією їхньої зареєстрованої торговельної марки (відомого елементу «Formstrip»).

Німецька компанія вимагала:

• заборонити одеському підприємству використовувати схожі позначення;

• вилучити партію товару з обороту та повністю її знищити.

Битва експертиз

Справа виявилася складною через суперечливі висновки фахівців. За роки розгляду було проведено шість експертних досліджень.

• Частина експертів стверджувала, що смужки на взутті ТОВ «Стіллі» настільки схожі на торговельні марки Puma, що споживач може їх сплутати.

• Інші фахівці наполягали на протилежному: геометричні пропорції, кути вигину та фактура (імітація шкіри рептилії на одеському взутті проти гладких ліній Puma) суттєво відрізняються.

Чому суд став на бік імпортера?

Приймаючи рішення, суддя Юлія Щавинська стала на позицію «пересічного споживача». Суд дійшов висновку, що факт використання «будь-якої смуги» ще не означає порушення прав Puma.

Ключові аргументи суду:

1. Математичні відмінності: Пропорції смуг на туфлях «Stilli» відрізняються від оригіналу, що змінює візуальне сприйняття (ефект перспективи).

2. Відсутність введення в оману: На коробках, устілках та підошвах взуття був чітко вказаний власний бренд виробника — «Stilli».

3. Комплексність: Оригінальна продукція Puma зазвичай містить комплекс знаків (назву бренду, зображення пантери тощо), тоді як на досліджуваному взутті була лише одна смуга, яка не викликає стійкої асоціації з німецьким брендом.

Результат

Суд повністю відмовив компанії «Пума Се» у задоволенні позовних вимог. Більше того, тепер німецька корпорація має виплатити одеському ТОВ «Стіллі» 22 718 гривень компенсації за витрати на проведення судової експертизи.

Арешт з 560 пар взуття, який діяв понад три роки, знято — товар може вільно реалізовуватися на ринку України.

Власник бренду води "Петриківська" програв суд проти АМКУ: чому Антимонопольний комітет відмовився карати конкурентів за схожу етикетку

03 квітня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/4843/25 відмовив ТОВ "Комбінат Дніпро" (власнику відомої торгової марки "Петриківська") у позові проти Південно-Східного відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ). Компанія намагалася через суд змусити відомство розслідувати справу про імітацію їхнього бренду конкурентами, але суд визнав дії АМКУ законними.

Суть конфлікту

ТОВ "Комбінат Дніпро" є власником торгової марки "Петриківська". Восени 2024 року представники компанії виявили на полицях магазинів воду під назвою "Квітка Петриківська", яку виготовляє ТОВ "Царичанський завод мінеральної води".

Власник бренду заявив, що конкуренти навмисне скопіювали авторський графічний елемент та загальний дизайн етикетки. Крім того, обидва підприємства розташовані у смт Царичанка буквально одне навпроти одного, що, за словами позивача, дозволяло конкурентам легко скопіювати дизайн.

Вбачаючи у цьому недобросовісну конкуренцію, "Комбінат Дніпро" поскаржився до Антимонопольного комітету. Проте відомство відмовилося розглядати заяву. Обурена компанія пішла до суду з вимогою визнати таку бездіяльність АМКУ протиправною.

Юридичний нюанс: чому відмовив АМКУ та суд?

Під час судового розгляду з'ясувалася ключова деталь. ТОВ "Комбінат Дніпро" лише володіє правами на торговельну марку, але самостійно воду не видобуває, не розливає і не продає. У 2023 році компанія передала права на використання бренду іншому підприємству — ТОВ "АБК Дніпро" (яке і є фактичним виробником мінеральної води).

Суд підтримав логіку Антимонопольного комітету: законодавство про захист від недобросовісної конкуренції захищає безпосередніх учасників ринку. Оскільки "Комбінат Дніпро" сам не виробляє воду, він не є прямим конкурентом "Царичанського заводу мінеральної води". Отже, його права у сфері економічної конкуренції не були порушені.

"Заявник не є учасником ринку ані з виробництва Продукції, ані з її реалізації, отже, не перебуває у конкурентних відносинах... тому його права не підпадають під захист від недобросовісної конкуренції", — йдеться у рішенні суду.

Що далі?

Суддя Н.Б. Кеся повністю відмовила у задоволенні позову проти АМКУ. Водночас у рішенні суд підкреслив: цей програш жодним чином не забороняє ТОВ "Комбінат Дніпро" захищати свої інтереси в інший спосіб. Компанія має повне право подати прямий судовий позов проти заводу-конкурента за незаконне використання об'єкта інтелектуальної власності (торгової марки), але вирішувати цей спір має суд, а не Антимонопольний комітет.

У Шостці ексдиректора мережі АЗС оштрафували на 170 тисяч гривень за незаконне використання бренду «KLO»

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у справі № 589/1884/19 виніс вирок у резонансній справі щодо порушення прав інтелектуальної власності. Колишнього директора ТОВ «Дорпостач» Сергія Бродця визнано винним у незаконному використанні логотипу відомої мережі автозаправних станцій та оштрафовано на 170 тисяч гривень.

Як встановив суд, у період з жовтня 2014 року по травень 2017 року компанія ТОВ «Дорпостач», якою керував Сергій Бродець, орендувала дві автозаправні станції у місті Шостка — на вулицях Некрасова та Шевченка. Для приваблення клієнтів на стелах та фризах цих АЗС використовувалося специфічне зображення дракончика на жовто-чорному фоні.

Проведені судові експертизи підтвердили, що ці логотипи були схожими до ступеня змішування із зареєстрованим знаком для товарів і послуг (свідоцтвом України №184873 від 25.04.2014 ) відомої мережі АЗС «KLO» (належав ПП «Автопрофіт» та ТОВ «Автобансервіс»). Жодних договорів чи дозволів на використання цього бренду підприємство не отримувало, що призводило до введення в оману водіїв. Деякі клієнти навіть намагалися розрахуватися на цих заправках бонусними картками мережі «KLO».

Позиція обвинуваченого

Сам Сергій Бродець своєї провини в суді не визнав. Він пояснив, що був лише найманим директором. На момент укладання договорів оренди АЗС вивіски з написом «SOLAR» та зображенням дракона вже були розміщені на об'єктах. За його словами, договори оренди не дозволяли змінювати фасади, а сам він навіть не здогадувався, що цей знак може комусь належати.

Свідки захисту (попередні власники заправок) підтвердили, що замовляли ці банери у місцевих рекламників ще у 2013 році. За їхнім задумом, логотип мав нагадувати сонце, але в результаті вийшло щось схоже на «мультяшну черепашку чи дракона».

Проте суд відхилив ці аргументи. Суддя наголосив, що Сергій Бродець, як службова особа та директор, був зобов'язаний перевірити законність використання зображень на орендованих об'єктах. Відсутність права змінювати фасад за договором не звільняє від відповідальності: виявивши порушення, директор мав вимагати від орендодавця його усунути або ж розірвати договір оренди.

Багатомільйонні позови відхилено

Експертиза оцінила матеріальну шкоду, завдану справжнім власникам бренду, у понад 31 мільйон гривень. Компанії-правовласники подали до Сергія Бродця відповідні цивільні позови на вказану суму.

Однак суд відмовив у їх задоволенні. Відповідно до Цивільного кодексу України, шкоду, завдану працівником під час виконання службових обов'язків, має відшкодовувати юридична особа (тобто сама компанія ТОВ «Дорпостач», а не її колишній директор). Крім того, з'ясувалося курйозне розбіжність у реєстрах: за ідентифікаційним кодом одного з позивачів (ПП «Автопрофіт») наразі зареєстрована «Хмельницька макаронна фабрика», а належних доказів правонаступництва суду не надали.

Вирок

29 квітня 2026 року суд визнав Сергія Васильовича Бродця винним за ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг) та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто 170 000 гривень.

Кінець монополії на «зелені паркани»: суд скасував заборону на їх виробництво

Господарський суд Київської області поставив крапку у багаторічній патентній суперечці щодо виробництва популярних в Україні «зелених парканів» (сітки-рабиці, вплетеної штучною хвоєю). Патенти, якими намагалися монополізувати ринок, визнані недійсними, а компанію, що ініціювала судові позови проти конкурентів, зобов'язали виплатити понад 100 тисяч гривень компенсації.

Відповідне рішення суд ухвалив 21 квітня 2026 року переглянувши справу № 911/174/22), за нововиявленими обставинами.

Суть конфлікту: спроба запатентувати сітку з хвоєю

Предметом судового розгляду стали два патенти на корисні моделі, видані фізичній особі:

• Патент № 113850 «Декорована огорожа» (від 10.02.2017)

• Патент № 138049 «Спосіб виготовлення декорованої огорожі» (від 11.11.2019)

Суть цих корисних моделей зводилася до переплетення звичайної дротяної сітки декоративними елементами зі штучного матеріалу, що імітують хвою або листя.

Ексклюзивну ліцензію на використання цих патентів отримало харківське ТОВ «Фенс технолоджи». У 2021 році компанія почала агресивну юридичну кампанію проти конкурентів, зокрема дніпровського виробника ТОВ «Аримком-Україна» (ТМ «GREEN МІХ») та київського ТОВ «Акм-груп».

У своєму первісному позові «Фенс технолоджи» вимагало не лише заборонити конкурентам виробляти та продавати «зелені паркани», але й вилучити та знищити вже виготовлені товари зі складів у 10 містах України (Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі тощо).

У лютому 2023 року Господарський суд Київської області задовольнив ці вимоги. Відповідачів зобов'язали припинити виробництво, видалити товари з сайтів та сплатити судові і експертні витрати. Суди апеляційної та касаційної інстанцій тоді залишили це рішення в силі.

Поворотний момент: патенти визнано недійсними

Ситуація кардинально змінилася, коли відповідачам вдалося довести у цивільному судочинстві, що самі патенти на «декоровану огорожу» не відповідають критеріям охороноздатності.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2025, яке було підтверджено Київським апеляційним судом 4 березня 2026 року, обидва патенти (№113850 та №138049) були визнані недійсними повністю.

Згідно із законодавством України, права на корисну модель, визнані недійсними у суді, вважаються такими, що не набрали чинності від дати їхньої публікації. Тобто, юридично монополії на «штучну хвою у сітці» ніколи не існувало.

Фінал: скасування старого рішення та фінансова відплата

Озброївшись рішенням про скасування патентів, ТОВ «Аримком-Україна» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

21 квітня 2026 року суддя В.М. Антонова ухвалила нове рішення:

1. Повністю скасувати попереднє рішення від 2023 року, яким заборонялося виробництво огорож.

2. Відмовити ТОВ «Фенс технолоджи» у задоволенні позову про припинення порушення прав інтелектуальної власності (оскільки самих прав більше не існує).

3. Здійснити поворот виконання додаткового рішення. Тепер компанія-позивач («Фенс технолоджи») зобов'язана повернути ТОВ «Аримком-Україна» 45 424 грн, які дніпровський виробник раніше сплатив їй за експертизи та послуги адвокатів.

4. Стягнути з «Фенс технолоджи» на користь «Аримком-Україна» ще 64 506 грн судового збору за перегляд справи та подачу скарг.

Таким чином, спроба усунути конкурентів з ринку за допомогою патентів на загальновідому технологію обернулася для позивача не лише втратою ексклюзивних прав, але й фінансовими втратами у розмірі майже 110 тисяч гривень.

Це рішення є важливим прецедентом для українського ринку будівельних та декоративних матеріалів, яке демонструє ефективний механізм боротьби з так званим «патентним тролінгом» на корисні моделі. Виробники «зелених парканів» відтепер можуть продовжувати свою діяльність без ризику судового переслідування за цими патентами.

Apple програла суд українському дистриб’ютору через навушники: київський суд не побачив порушень у бренді Gelius

Господарський суд міста Києва відмовив корпорації Apple Inc. у позові проти українського ТОВ «Геліус Імпорт Дистриб’юшн». Техногігант намагався заборонити продаж навушників Gelius, які вважав надто схожими на свої AirPods.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на рішення суду від 26 березня 2026 року у справі № 910/15986/25.

Суть спору: 1500 одиниць товару на митниці

Конфлікт розпочався влітку 2023 року, коли Київська митниця зупинила оформлення партії з 1500 бездротових навушників «Gelius Pro Capsule 4». Причиною стала підозра у порушенні прав інтелектуальної власності Apple.

Американська корпорація стверджувала, що зовнішній вигляд навушників Gelius та їхнього зарядного кейса майже повністю копіює її зареєстровані в Україні торговельні марки (№ 277885 та № 281683), які захищають специфічну форму AirPods. Apple вимагала:

• Заборонити імпорт та продаж цих товарів.

• Вилучити партію з обігу та знищити її.

Аргументи сторін та «битва експертів»

Позивач надав висновок експерта, який підтверджував: навушники Gelius настільки схожі на AirPods, що їх можна сплутати.

Натомість відповідач — компанія Gelius — надав суду результати інших експертиз (зокрема КНДІСЕ та комісійної експертизи). Експерти захисту наголосили на наступному:

1. Чітке маркування: На пакуванні та самому кейсі навушників нанесено напис «Gelius», виконаний у власному графічному стилі.

2. Власний бренд: Gelius використовує власні зареєстровані торговельні марки, що виключає можливість сплутування товарів споживачем.

3. Функціональність форми: Форма корпусу навушників має конструктивний характер, а не виключно розрізнювальний.

Рішення суду: Чому Apple програла?

Суддя Юрій Підченко, дослідивши матеріали справи, став на бік українського дистриб’ютора. У рішенні зазначено, що:

• Наявність на товарі та пакуванні чіткого словесного позначення «Gelius» є визначальною — це дозволяє споживачу ідентифікувати виробника і не створює хибного уявлення, що це продукція Apple.

• Сама по собі схожість форми не є достатнім доказом порушення, якщо товар належним чином брендований іншою торговою маркою.

• Суд розцінив зупинку митного оформлення лише як «сумнів», який не підтвердився належними доказами під час розгляду.

Наслідки

Суд повністю відмовив Apple Inc. у задоволенні позову. Крім того, було скасовано заходи забезпечення позову, які раніше блокували товар на митниці. Тепер українська компанія зможе легально ввезти та реалізувати партію навушників.

Довідка: Gelius — український бренд мобільних аксесуарів та смарт-гаджетів, заснований у 2013 році.

«Суспільне» оштрафували за використання пісні Марії Бурмаки: суд частково задовольнив позов Moon Records

Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі за позовом музичного видавництва «МУН Рекордс» до АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Предметом спору стало використання фрагментів відомих пісень у документальному відео про русифікацію українського шоу-бізнесу.

Про це повідомляє www.intellaw.org.ua з посиланням на рішення суду від 12 березня 2026 року у справі № 910/12028/24.

Суть конфлікту

Компанія «МУН Рекордс» звернулася до суду з вимогою стягнути з «Суспільного» 90 840 гривень компенсації. Позивач стверджував, що мовник без дозволу використав у своєму YouTube-фільмі «Як Росія КУПУВАЛА і НИЩИЛА український шоу-бізнес «Русифікація в стилі поп» фрагменти трьох творів:

1. «Нікому то не треба» (гурт «Скрябін»);

2. «А тепер усе інакше» (гурт «Аква Віта»);

3. «Ой, не квітни, весно» (Марія Бурмака).

Чому суд відмовив щодо «Скрябіна» та «Аква Віти»?

Попри вимоги позивача, суд став на бік «Суспільного» у двох епізодах:

• Щодо пісні «Скрябіна»: Суд встановив, що «Суспільне» мало законний договір із ТОВ «Кузьма Скрябін», яке володіє правами на спадщину Андрія Кузьменка. Крім того, попередні судові рішення підтвердили, що «МУН Рекордс» не має виключних прав на цей твір.

• Щодо «Аква Віти»: Суд погодився з аргументами мовника, що фраза «а тепер усе інакше», яку вимовив ведучий, є загальновживаним висловом. У контексті відео вона використовувалася як мовний зворот для розділення історичних періодів, а не як використання музичного твору.

Штраф за Марію Бурмаку

Єдиним підтвердженим порушенням стало використання пісні «Ой, не квітни, весно». У відеоматеріалі протягом 15 секунд демонструвався фрагмент кліпу та виконання пісні Марією Бурмакою (запис 1989 року).

Суд з’ясував, що «Суспільне» не отримувало дозволу у «МУН Рекордс» (яке є правовласником 100% авторських прав на цей твір) на таке включення до свого фільму.

Рішення суду

Суддя О.В. Котков постановив задовольнити позов частково.

• З «Суспільного» стягнуто 30 280 грн компенсації за порушення авторських прав на пісню Марії Бурмаки.

• Також мовник має сплатити 1 009 грн судового збору.

В іншій частині вимог (щодо пісень «Скрябіна» та «Аква Віти») позивачу було відмовлено. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів.

Довідка: Фільм «Русифікація в стилі поп» вийшов на YouTube-каналі «Суспільне Культура» у березні 2024 року і присвячений дослідженню впливу російського капіталу та культури на українську музичну індустрію протягом десятиліть.