Верховний Суд поставив крапку у справі «Лускунчика смакунчика»: сімейний конфлікт через бренди насіння завершився перемогою ексчоловіка

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду оприлюднив остаточне рішення у багаторічному спорі навколо інтелектуальної власності відомого бренду смаженого насіння. Суд підтвердив, що торговельні марки та патенти на упаковку, створені під час шлюбу, є спільною власністю подружжя і не могли бути передані третім особам без згоди обох сторін.

Суть конфлікту: бізнес, розлучення та «таємні» договори

Позивач, Пікалов Володимир Володимирович, звернувся до суду після того, як дізнався, що об’єкти інтелектуальної власності, на яких базувався спільний бізнес сім’ї, перейшли у власність його доньки.

Володимир та Пікалова Галина Миколаївна перебували у шлюбі багато років та разом розвивали компанію ТОВ «Лакомка-2010», яка випускає насіння під популярною маркою «Лускунчик смакунчик». Хоча торговельні марки та патенти на дизайн упаковки були зареєстровані на ім’я дружини, вони вважалися спільним майном.

Однак у 2018 році, на тлі розлучення, Галина Пікалова без згоди чоловіка уклала договори відчуження цих прав на користь їхньої доньки — Пікалової Еліни Володимирівни.

Позиція Верховного Суду: презумпція спільності та «недобросовісність»

Справа № 335/5841/19 пройшла кілька кіл судових розглядів. Ключовим питанням було те, чи знала донька про конфлікт між батьками і чи можна вважати її «добросовісним набувачем».

Суди встановили, а Верховний Суд підтвердив:

1. Майнові права на ТМ — це спільне майно: Оскільки бренди створювалися та розвивалися за спільні кошти та зусилля подружжя, вони підлягають поділу 50/50.
2. Донька знала про спори: Еліна Пікалова не лише проживала з батьками, а й працювала на сімейному виробництві. Вона була обізнана про шлюборозлучний процес та претензії батька на майно, а отже, не могла вважатися «незацікавленою стороною».

Результат справи

Касаційні скарги Галини Пікалової, Еліни Пікалової та компанії ТОВ «Лакомка-2010» були залишені без задоволення.

Суд постановив:

• Визнати недійсними договори відчуження торговельних марок та патентів.
• Скасувати державну реєстрацію цих прав за Пікаловою Еліною Володимирівною.
• Зобов’язати УКРНОІВІ внести відповідні зміни до державних реєстрів.

Постанова Верховного Суду від 5 березня 2026 року є остаточною та оскарженню не підлягає. 

Це рішення створює важливий судовий прецедент у справах про поділ інтелектуальної власності подружжя, підкреслюючи, що реєстрація бренду лише на одного з партнерів не дає йому права розпоряджатися активом одноосібно.

Битва за «сфінкса»: суд відмовив у стягненні пів мільйона гривень за принт на футболці

Богуславський районний суд Київської області поставив крапку в резонансній справі № 358/688/25 про захист авторських прав. Позивач Шевчук Дмитро Ігорович намагався стягнути з місцевої підприємиці Пилипенко Тетяни Анатоліївни понад 575 тисяч гривень компенсації за продаж футболки із зображенням лисого кота.

Художниця та ліцензія

У центрі конфлікту опинився твір образотворчого мистецтва під назвою «Cat Sphinx Fantaize». Його авторкою є художниця Мазуркевич Крістіна Вікторівна, яка створила малюнок у 2024 році та офіційно зареєструвала авторські права.

Згодом вона уклала ліцензійний договір із Дмитром Шевчуком, надавши йому виключне право використовувати цей образ: наносити його на одяг, рекламувати та, що важливо, забороняти іншим особам робити те саме без дозволу.

Контрольна закупка в Instagram

У квітні 2025 року Дмитро Шевчук помітив у соціальній мережі Instagram на сторінці магазину «Trendboguslav», який належить Тетяні Пилипенко, футболку з дуже схожим малюнком. Щоб зафіксувати порушення, була проведена «контрольна закупка». Отримавши товар поштою, позивач звернувся до суду з вимогою:

• Визнати факт порушення авторського права.
• Зобов’язати підприємицю вилучити та знищити всі примірники товару.
• Стягнути 575 320 грн компенсації.

Аргументи захисту: ринок «7-й кілометр» та Штучний Інтелект

Тетяна Пилипенко позов не визнала. Вона пояснила, що не є виробником футболок, а лише займається перепродажем. Товар вона придбала оптом на одеському ринку «7-й кілометр» у ФОП, не підозрюючи про чиїсь авторські права.

Крім того, адвокати відповідачки висунули цікаву версію: схожі зображення котів-сфінксів масово генеруються програмами штучного інтелекту (як-от MidJourney) і доступні на ресурсах на кшталт Pinterest. Вони стверджували, що малюнок на футболці може бути продуктом нейромережі або належати зовсім іншому автору, а не художниці Крістіні Мазуркевич.

Вердикт суду

Суддя Г. С. Лебединець, вивчивши матеріали справи, стала на бік відповідачки. Головною причиною відмови у позові стала недоведеність ідентичності.

Суд зазначив:

1. Позивач не надав результатів мистецтвознавчої експертизи, яка б підтвердила, що на футболці відтворено саме твір «Cat Sphinx Fantaize», а не схоже за тематикою зображення.
2. Наявність свідоцтва про реєстрацію права у художниці не означає автоматичної перемоги в суді, якщо не доведено, що порушник використав саме оригінальний об'єкт.
3. Оскільки позивач не зміг переконати суд у тому, що принт є копією роботи Мазуркевич, підстав для стягнення величезної суми немає.

Наслідки

Рішенням суду від 17 березня 2026 року Дмитру Шевчуку в задоволенні позову відмовлено повністю. Речовий доказ — саму футболку — суд постановив повернути позивачу.

Битва за двері для укриттів: Суд заборонив компанії «Унітехнології ЮЕЙ» виробляти запатентовані захисні двері

Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/6496/25 про порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Захисно-герметичні двері». Суд став на бік винахідника Максима Гуляєва та компанії «Вебком», зобов’язавши конкурентів знищити контрафактну продукцію.

Суть спору

Конфлікт розгорівся навколо патенту №158108, який захищає конструкцію захисно-герметичних дверей (типи ДУ-І та ДУ-ІІІ), що масово використовуються при будівництві бомбосховищ та об’єктів цивільного захисту.

Власники патенту — винахідник Максим Гуляєв та ТОВ «Вебком» — виявили, що компанія ТОВ «Унітехнології ЮЕЙ» активно рекламує та продає ідентичні двері на маркетплейсі Prom.ua. Позивачі заявили, що жодних дозволів на використання своєї технології не надавали.

Аргументи сторін

Відповідач («Унітехнології ЮЕЙ») намагався переконати суд, що почав продавати такі двері ще до того, як позивачі подали заявку на патент у 2024 році. Також компанія намагалася через цивільний суд визнати патент Максима Гуляєва недійсним, стверджуючи, що в конструкції немає «новизни».

Проте експертиза розставила крапки над «і». Судовий експерт встановив, що у дверях ДУ-І та ДУ-ІІІ виробництва «Унітехнології ЮЕЙ» використано кожну ознаку, яка прописана в незалежному пункті формули патенту №158108.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва О.В. Котков повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ «Вебком» та Максима Гуляєва.

Згідно з рішенням суду, компанія «Унітехнології ЮЕЙ» зобов’язана:

1. Припинити використання корисної моделі: заборонено виробляти, рекламувати в Інтернеті та продавати захисно-герметичні двері цієї конструкції.

2. Вилучити з обігу та знищити всі вже виготовлені двері моделей ДУ-І та ДУ-ІІІ, що були вироблені з порушенням патенту.

3. Сплатити судові витрати на користь позивача.

Чому це важливо?

В умовах підвищеного попиту на обладнання для укриттів, ринок заповнюється виробниками, які не завжди дотримуються прав інтелектуальної власності. Це рішення є важливим прецедентом для оборонного сектору та будівельної галузі: воно підтверджує, що навіть у критично важливих сферах інтелектуальна власність має бути захищена, а виробництво «клонів» без ліцензії може призвести до судового наказу про знищення всієї партії товару.

Мільйонний штраф за закриття кав’ярні: суд став на бік підприємниці у спорі з мережею «МАЙ КАВА»

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» до колишньої франчайзі Анни Фумельової. Компанія намагалася стягнути з неї понад 1,2 млн грн штрафних санкцій за нібито порушення умов договору комерційної концесії.

https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1611673

Суть конфлікту

Конфлікт виник навколо кав’ярні, що працювала за франшизою «MY KAVA» у Києві на вулиці Ольжича. У липні 2025 року власниця бізнесу, фізична особа-підприємець Анна Фумельова, вирішила припинити діяльність через збитковість закладу та закрила кав’ярню.

Мережа «МАЙ КАВА» звернулася до суду, звинувативши підприємницю у грубому порушенні договору. Позивач стверджував, що:

1. Робота кав’ярні була зупинена без попередження.

2. Заклад нібито виставили на продаж через сайт OLX без згоди правовласника.

3. Підприємиця припинила свою діяльність у реєстрі (ФОП), не розірвавши офіційно договір франшизи.

За ці порушення мережа нарахувала штрафи у розмірі 1 224 000 гривень.

Позиція захисту

Анна Фумельова у суді заперечила звинувачення. Вона довела, що 23 липня 2025 року (наступного дня після закриття) надіслала офіційне повідомлення на електронну пошту мережі, як того вимагав договір. У листі вона пояснила, що протягом пів року заклад не приносив прибутку, тому вона вимушена припинити роботу та пропонувала розірвати договір за згодою сторін.

Щодо «продажу кав’ярні», захист наголосив, що приміщення ніколи не належало підприємниці на праві власності, тому вона фізично не могла його продати. Доказів того, що оголошення на OLX розмістила саме вона, позивач надати не зміг.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши матеріали справи № 910/15977/25, став на бік відповідачки.

Ключові висновки суду:

• Свобода підприємництва: Суд наголосив, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик. Ніхто не може бути примушений до праці чи ведення бізнесу, якщо він є збитковим. Штраф за саме припинення діяльності суперечить принципам справедливості та розумності.

• Відсутність доказів: Позивач не надав актів про порушення, які мали бути складені згідно з процедурою договору.

• Належне повідомлення: Суд визнав електронний лист відповідачки належним сповіщенням про зупинення роботи закладу.

Результат

У задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» відмовлено повністю.

Більше того, суд зобов’язав мережу кав’ярень виплатити Анні Фумельовій 10 000 гривень як компенсацію за витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення прийнято 24 березня 2026 року та може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Це рішення може стати важливим прецедентом у сфері франчайзингу, що захищає права малих підприємців від надмірних штрафних санкцій у разі вимушеного закриття бізнесу.

PepsiCo через суд намагається перереєструвати відомі бренди «Чудо», «Агуша» російського «Вімм-Білль-Данн» на нідерландський холдинг

Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2796/26, яка може стати прецедентною для міжнародних корпорацій, що намагаються вивести свої інтелектуальні активи з-під російської юрисдикції.

Нідерландська компанія Sandora Holdings B.V. (входить до глобальної групи PepsiCo) вимагає від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) зареєструвати передачу прав на 13 торговельних марок. Наразі офіційним власником цих брендів у Державному реєстрі свідоцтв України на ТМ досі значиться російська юридична особа — ТОВ «Вімм-Білль-Данн Продукти Харчування» (м. Москва, РФ).

Йдеться, зокрема, про переоформлення прав на відомі бренди молочної продукції та дитячого харчування (такі як «Чудо», «Агуша», «Білакт»), що історично належали російському підрозділу PepsiCo. Попри те, що компанія ще в серпні 2025 року надала угоди про передачу прав та докази оплати зборів, український регулятор уже понад пів року відмовляється вносити зміни до реєстру. Це змусило західного інвестора звернутися до суду.

Чому виник цей спір?

Головною причиною блокування реєстраційних дій з боку держави є законодавчі обмеження щодо активів країни-агресора.

В Україні діє жорсткий мораторій на виконання зобов'язань перед особами, пов'язаними з РФ. Постанова Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3 березня 2022 р. фактично забороняє відчуження майна та нематеріальних активів, якщо продавцем або особою, що передає право, є резидент Російської Федерації.

З погляду українського ІР-офісу, офіційна реєстрація передачі прав від московського «Вімм-Білль-Данн» до нідерландської «Сандори» може трактуватися як пряме порушення цього мораторію. 

Суддя Господарського суду м. Києва Олександр Мандриченко вже призначив підготовче засідання у цій справі на 21 квітня 2026 року.

Цей судовий процес обіцяє стати знаковим прецедентом. Він має дати відповідь на питання: чи дозволить Україна міжнародним корпораціям юридично виводити права на торговельні марки зі сфери впливу РФ під час війни, чи ці активи залишаться заблокованими з перспективою стягнення на користь держави.

Підпільний швейний цех у Харкові: обвинувачений у підробці одягу «PUMA» отримав штраф у 135 ти. грн

Місцевий суд поставив крапку у справі про масштабну підробку брендового одягу.  Шатов Максим Анатолійович був визнаний винним у незаконному використанні фірмового найменування та знаку для товарів і послуг.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження (справа № 642/7068/24), влітку 2024 року Шатов М. А. організував у Харкові, в приміщенні на вулиці Золочівській, підпільний цех. Не маючи статусу підприємця та жодних ліцензійних угод із правовласниками, він завіз швейне обладнання і налагодив масовий пошив футболок та шортів. На готову продукцію наносилися логотипи всесвітньо відомої німецької компанії «PUMA».

Фальсифікат реалізовувався мешканцям Харкова під виглядом оригіналу, але за значно нижчими цінами. Діяльність "підприємця" була викрита на початку вересня 2024 року працівниками Бюро економічної безпеки. Своїми діями чоловік завдав компанії «PUMA SE» майнової шкоди на суму 134 847 гривень.

Під час судового процесу Холодногірський районний суд м. Харкова встановив, що Шатов Максим Анатолійович повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно, до копійки, відшкодував німецькій корпорації всі завдані збитки. Завдяки цьому між представником компанії «PUMA SE» та обвинуваченим була укладена угода про примирення.

12 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та призначив чоловіку узгоджене покарання — штраф у розмірі 134 861 гривня.

Окремої уваги заслуговує рішення суду щодо долі вилучених речових доказів:

• Понад 140 одиниць відшитих фейкових футболок і шортів «PUMA», а також рулони з фірмовими етикетками (Nike, Adidas, New Balance) суд постановив знищити.
• Дев'ять промислових швейних машинок, які обвинувачений брав в оренду, повернуть їхньому законному власнику.
• А от інший вилучений одяг (костюми та футболки з логотипами Nike, Supreme, Reebok, Under Armour) та 8 пар кросівок, щодо яких не проводилася експертиза на фальсифікацію, за згодою власників передадуть на потреби Збройних Сил України.

Цивільний позов компанії суд залишив без розгляду, оскільки всі фінансові претензії обвинувачений вже закрив.

На Полтавщині ФОП продав доступ до свого банківського рахунку для відмивання понад 340 тисяч гривень: суд виніс вирок

Полтавський районний суд виніс вирок підприємцю, який надав кіберзлочинцям доступ до свого банківського рахунку для проведення незаконних фінансових операцій. За пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу банківських систем чоловік відбувся штрафом.

Відповідний вирок суд ухвалив 17 лютого 2026 року (справа № 545/371/26).

Суть схеми

Як випливає з матеріалів справи, уродженець Сумщини, який мав відкритий рахунок фізичної особи-підприємця (ФОП) у системі «Райффайзен Банку», у травні 2025 року вступив у злочинну змову. Він навмисно продав своєму спільнику логін та пароль від власного інтернет-банкінгу, достовірно знаючи, що ці дані будуть використані для махінацій.

Реалізуючи схему, 10 червня 2025 року спільник обвинуваченого, перебуваючи поблизу села Супрунівка на трасі «Київ-Харків-Довжанський», через інтернет зайшов у банківський акаунт від імені підприємця. Отримавши повний доступ до системи, він провів незаконну операцію — зарахував на рахунок ФОП 340 212 гривень. Слідство встановило, що ці кошти були заздалегідь сумнівним шляхом виведені з рахунків інших юридичних осіб.

Своїми діями Андрій Балика допоміг спільнику обійти процедуру автентифікації банку та використати автоматизовану систему для нелегального переказу грошей.

Угода зі слідством та вирок

Дії підприємця правоохоронці кваліфікували як пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене за попередньою змовою (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України).

У ході досудового розслідування, наприкінці січня 2026 року, обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Полтавської окружної прокуратури. Він беззастережно визнав свою провину та погодився на узгоджене покарання.

Розглянувши матеріали, суддя Полтавського районного суду затвердив цю угоду. Згідно з вироком, підприємецю призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.

* * *

Ця історія є класичним прикладом дуже поширеної та небезпечної схеми, яка називається «дропперство» (або використання «грошових мулів»). Багато людей, особливо студентів або тих, хто шукає легкого заробітку, погоджуються «продати» або «здати в оренду» свою банківську картку чи рахунок ФОП за кілька тисяч гривень, не розуміючи катастрофічних наслідків.

Ось детальна пам’ятка про те, чому ніколи, ні за яких обставин не можна передавати доступ до свого банківського рахунку іншим особам:

1. Ви стаєте співучасником злочину (і саме вас знайдуть першим)

Шахраї купують чужі рахунки, щоб приховати свої сліди. Коли вони крадуть гроші з карток пенсіонерів, збирають фейкові донати на ЗСУ або продають наркотики, ці брудні гроші йдуть на ваш рахунок. Кіберполіція відстежить транзакцію саме до вас. Як показує ця справа, до суду підете ви, і судитимуть вас за пособництво у відмиванні грошей, шахрайстві чи несанкціонованому втручанні в банківські системи. Реальні організатори схеми залишаються в тіні.

2. Довічний фінансовий бан

Національний банк України та служби фінансового моніторингу зараз працюють дуже жорстко. Якщо ваш рахунок буде помічено у транзиті сумнівних коштів (схема «дропів»):

• Банк заблокує ваші рахунки розірве з вами договір в односторонньому порядку.
• Ви потрапите до міжбанківських «чорних списків».

Наслідок: Ви більше ніколи не зможете відкрити рахунок у жодному українському банку, отримати зарплатну картку, взяти кредит чи навіть просто розрахуватися смартфоном у магазині.

3. Величезні податкові борги

Уявіть, що ви віддали комусь доступ до свого рахунку ФОП, і за місяць через нього «прогнали» 5 мільйонів гривень. Для Державної податкової служби — це ваш дохід. Рано чи пізно до вас прийде податкова з вимогою сплатити відсотки від цієї суми (або 18% ПДФО + 5% військового збору, якщо це рахунок фізособи). Шахраї зникнуть, а податковий борг на сотні тисяч гривень повісять на вас. Його стягуватимуть через виконавчу службу, арештовуючи ваше майно.

4. Фінансова відповідальність перед потерпілими

Якщо через вашу картку ошукали людей, в рамках цивільних позовів суд може зобов'язати саме вас (як власника рахунку, на який надійшли гроші) відшкодувати потерпілим усі вкрадені кошти.

5. Ризик шантажу

Отримавши доступ до вашого інтернет-банкінгу, злочинці отримують доступ до ваших персональних даних (паспорт, ІПН, прописка, кредитна історія). На ваше ім'я можуть набрати мікрокредитів під шалені відсотки, які потім вибиватимуть колектори.

🛑 ЗОЛОТІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ:

• Ваш рахунок — це ваш цифровий паспорт. Ніколи не передавайте логіни, паролі, PIN-коди, CVV-коди або саму фізичну картку третім особам (навіть друзям чи родичам, якщо ви не контролюєте їхні дії).
• Не існує «легальної оренди карток». Будь-які пропозиції в Telegram чи TikTok у стилі "Куплю твою картку Моно/Приват за 2000 грн" — це 100% кримінал.
• Не погоджуйтесь «просто переказати гроші». Якщо вас просять прийняти на свою картку кошти від незнайомця і перекинути їх на іншу картку або перевести в криптовалюту, залишаючи собі «відсоток» — ви працюєте «дропом» і відмиваєте гроші.
• Що робити, якщо ви вже передали дані? Негайно телефонуйте на гарячу лінію банку, блокуйте рахунки, змінюйте паролі та звертайтеся до кіберполіції із заявою, що доступ до вашого рахунку опинився у третіх осіб. Це єдиний шанс довести, що ви не співучасник майбутніх злочинів.

Монополію скасовано: Латвійський фармвиробник виграв суд у групи «Здоров’я» за торгову марку «Промедол»

Східний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції, яким позначення «ПРОМЕДОЛ» було визнано добре відомою торговельною маркою в Україні на ім'я харківських фармацевтичних компаній. Апеляцію подало латвійське акціонерне товариство «Калцекс» (JSC Kalceks).

Відповідну постанову суд ухвалив 2 лютого 2026 року у справі № 922/322/21.

Суть спору

Конфлікт розпочався ще у 2021 році. Тоді Господарський суд Харківської області задовольнив зустрічний позов ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство "Здоровя народу"» та ТОВ «Фармацевтична група "Здоровя"», визнавши позначення «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 1 січня 2015 року. Такий статус надає власнику значно ширший обсяг правової охорони та фактично блокує використання цієї назви іншими виробниками.

Латвійська компанія «Калцекс», яка також виробляє препарат під назвою «PROMEDOL KALCEKS», оскаржила це рішення. Апелянт наполягав, що назва «Промедол» є загальновживаним терміном у медицині та фармакології (як назва діючої речовини та лікарського засобу) і не може бути монополізована одним виробником через механізм визнання знака добре відомим.

Рішення суду

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погодилася з доводами латвійської компанії. Ключовими аргументами для скасування попереднього рішення стали:

1. Результати експертизи. Призначена судом комісійна експертиза (проведена Одеським та Львівським інститутами судових експертиз) не підтвердила наявність усіх необхідних критеріїв для визнання знака добре відомим станом на 2015 рік. Зокрема, експерти вказали на відсутність відомостей про тривалість реєстрацій та цінність, що асоціюється з брендом саме як власністю харківських компаній.

2. Загальновживаність терміну. Суд взяв до уваги, що термін «Промедол» історично використовується як родова назва лікарського засобу (анальгетика), тому його визнання власністю однієї компанії може порушувати правила конкуренції.

3. Відсутність обґрунтування. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не пояснив, чому саме визнання знака добре відомим є необхідним способом захисту в цьому випадку, і не дослідив належним чином можливість надання правової охорони такому позначенню.

Наслідки

Суд постановив:

• Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 в частині визнання «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"». У задоволенні цих вимог відмовлено.

• Закрити провадження в частині вимог до ТОВ «Фармацевтична група "Здоров`я"», оскільки ця юридична особа була ліквідована 6 лютого 2025 року без правонаступництва.

• Стягнути з ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"» на користь АТ «Калцекс» понад 80 тисяч гривень судових витрат та витрат на проведення експертиз.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Суд у Києві задовольнив позов харківської NIX проти львівської N-iX: торговельну марку визнали недійсною

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва виніс рішення на користь ТОВ "Нікс Солюшенс ЛТД" (NIX) у справі № 910/4986/25 проти N-IX Holding Ltd (N-X) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УкрНОІВІ). Суд визнав недійсним свідоцтво на торговельну марку "N-X (№ 324023 від 17.08.2022) у частині класів 9, 35 та 42 Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), які стосуються IT-продуктів, програмного забезпечення, рекламних та технологічних послуг.

Рішення базується на тому, що марка "N-X" є схожою настільки, що її можна сплутати з раніше зареєстрованими марками NIX (№ 84541 від 12.11.2007, власник: Брагінська Юлія Вікторівна) та її варіантами. Позивач, має виключні ліцензії на ці марки та довів, що використовував позначення "NIX" як торговельну марку та комерційне найменування ще до подачі заявки N-X (24.12.2021).

Суд послався на експертні висновки Національного наукового центру судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (№ 128/843-846 від 21.03.2025) та Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері IT (№ 52/1/25 від 27.02.2025), які підтвердили фонетичну, візуальну та семантичну схожість марок, а також ризик введення споживачів в оману. Додатково, соціологічне опитування від ПП "Міжнародна маркетингова група Київ" (10.12.2024) показало, що 77,5% респондентів асоціюють "N-X" з "NIX", а 77,79% вважають, що послуги надаються однією компанією.

Суд зобов'язав УкрНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки та опублікувати інформацію в офіційному бюлетені. 

NIX, під керівництвом президента Ігоря Брагінського, є одним з лідерів українського IT-ринку. З іншого боку, N-iX, заснована в 2002 році у Львові, має понад 1600 співробітників і дохід у 4,8 мільярда гривень за 2023 рік. Компанія співпрацює з глобальними гігантами, такими як Bosch, eBay та Siemens.

Перемога LEGO в Одесі: суд заборонив продаж контрафактних конструкторів та наказав їх знищити

Господарський суд Одеської області задовольнив позов данської корпорації LEGO Holding A/S проти групи одеських підприємців та компанії-імпортера. Суд визнав продаж іграшок, що імітують серію «CITY», порушенням прав інтелектуальної власності та зобов’язав вилучити товар з обігу для подальшої утилізації.

Про це стало відомо з рішення суду від 21 січня 2026 року у справі № 916/3837/24.

Суть конфлікту

Компанія LEGO Holding A/S, власник відомих у всьому світі торговельних марок «LEGO» та «CITY», виявила, що в Україні через популярні інтернет-магазини («igrushki7» та «Ananas») масово продаються дитячі конструктори китайського виробництва. Зовнішній вигляд пакувань, маркування та фігурки цих іграшок були настільки схожими на оригінальну продукцію LEGO, що споживачі могли їх легко переплутати.

Представники LEGO провели серію тестових закупівель, які вивели на ланцюжок порушників: трьох фізичних осіб-підприємців (ФОП Резниченко Ф.П., Резниченко О.Є., Резниченко П.І.) та ТОВ «Торгівельна компанія ЮНІОН ГРУП», яка безпосередньо імпортувала ці іграшки з Китаю.

Докази та аргументи

Головним доказом у справі став висновок судового експерта. Експертиза підтвердила, що позначення «CITY» на упаковках китайських конструкторів (зокрема брендів «KEYIXING» та «JDLT») є схожим до ступеня змішування з торговельними марками LEGO.

Підприємці намагалися захиститися, стверджуючи, що вони не є виробниками, а товар закуповували ситуативно за готівку на ринку «7 кілометр». Також вони посилалися на те, що дизайни фігурок нібито зареєстровані як промислові зразки в ЄС іншими компаніями. Проте суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що:

Відповідальність за порушення несе кожен, хто вводить товар в обіг (імпортує, зберігає чи продає).

Реєстрації промислових зразків у ЄС не дають права порушувати торговельні марки, зареєстровані в Україні.

Рішення суду

Суддя Ірина Малярчук повністю стала на бік данського виробника. Відповідно до рішення суду:

1. Заборона: Підприємцям та ТОВ «ТК ЮНІОН ГРУП» заборонено використовувати позначення, схожі на ТМ «LEGO» та «CITY», включаючи імпорт, рекламу та продаж.
2. Знищення товару: Суд постановив вилучити у відповідачів та знищити всі запаси контрафактних конструкторів (вказано понад 12 конкретних артикулів моделей міської та космічної серій).
3. Фінансові санкції: З трьох підприємців солідарно стягнуто 7 225 грн доходу, отриманого від незаконної діяльності.
4. Витрати: Кожен із чотирьох відповідачів має сплатити на користь LEGO по 3 482 грн судового збору (загалом майже 14 тис. грн).

Шведська компанія Olicon AB програла багаторічний суд проти українського виробника фасадів «Сканрок»

Господарський суд міста Києва у справі № 910/18049/20 відмовив шведській компанії Olicon AB у позові проти українського виробника ТОВ «Сканрок». Позивач намагався заборонити українському підприємству виготовляти популярні фасадні системи, посилаючись на порушення прав на винахід.

Суть конфлікту

Суперечка триває ще з 2020 року. Шведська компанія Olicon AB, яка є власником технології вентильованих фасадів «Marmoroc», стверджувала, що українська компанія «Сканрок» незаконно використовує їхній патент № 80128 («Профільований роздільник із тонкої листової сталі»).

Шведи вимагали через суд:

• повністю припинити виробництво фасадних систем «СКАНРОК» та «КЕФСВОК»;
• заборонити продаж цієї продукції, зокрема через інтернет;
• вилучити технічну документацію та альбоми технічних рішень.

Поворот у справі та рішення Верховного Суду

Спершу суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік шведської компанії. Проте у серпні 2025 року Верховний Суд скасував ці рішення і відправив справу на новий розгляд. Ключовим питанням стало те, чи взагалі є чинним патент, на якому базувався позов, адже 20-річний термін його дії (з 2003 року) мав закінчитися.

Чому шведи програли?

Під час нового розгляду справи суддя Господарського суду м. Києва Ганна Бондаренко-Легких встановила вирішальний факт: патент № 80128 було визнано недійсним в межах іншої судової справи (№ 910/2059/20). Це рішення набрало законної сили у січні 2025 року.

Згідно з українським законодавством, якщо патент визнається недійсним, він вважається таким, що ніколи не набрав чинності. Таким чином, у компанії Olicon AB станом на момент вирішення спору не було жодних юридичних прав на цей винахід, які можна було б захищати.

Вердикт суду

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва постановив:

• Повністю відмовити компанії Olicon AB у задоволенні позовних вимог.
• Стягнути зі шведської компанії на користь ТОВ «Сканрок» понад 22 тисячі гривень судових витрат (збір за подання апеляційних та касаційних скарг).

Це рішення фактично підтверджує право українського виробника «Сканрок» продовжувати свою діяльність та використовувати власні технологічні рішення без ризику блокування з боку іноземної компанії.

Суд відмовив пивоварні у позові про захист авторських прав через відсутність реєстрації торговельної марки

08 січня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва відхилив позов ТОВ "БІР ПРОФІТ" до приватної особи про припинення використання корпоративного слогану та стягнення 195 тисяч гривень компенсації.

Деталі справи

Пивоварна компанія ТОВ "БІР ПРОФІТ", яка займається виробництвом крафтового пива, звернулася до суду 14 січня 2020 року з позовом про захист авторських прав на фірмовий слоган та логотип.

Позивач стверджував, що у травні 2018 року придбав майнові права на корпоративну айдентику, включаючи логотип із зображенням собаки, графічне позначення у вигляді долоні з піднятими пальцями та оригінальний англомовний слоган.

За твердженням компанії, відповідач, який з березня 2017 року по грудень 2018 року був суборендарем у приміщенні броварні, подав заявку на реєстрацію схожої торговельної марки 3 травня 2018 року — раніше, ніж сама пивоварня.

Позиція компанії

ТОВ "БІР ПРОФІТ" посилалося на:

• Договір на розроблення логотипу від 16 січня 2018 року
• Акт приймання-передачі виконаних робіт від 20 лютого 2018 року
• Договір про передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності від 30 травня 2018 року

За цими договорами компанія сплатила 65 тисяч гривень і вважала, що має право на стягнення потроєної компенсації за порушення авторських прав.

Рішення суду

Суд встановив ключовий юридичний факт: на момент звернення з позовом (січень 2020 року) позивач не мав зареєстрованих прав інтелектуальної власності на спірний слоган, оскільки свідоцтво про реєстрацію торговельної марки не було оформлене.

Водночас з Державного реєстру торговельних марок з'ясувалося, що відповідна торговельна марка була офіційно зареєстрована за відповідачем 2 червня 2021 року.

Суд зазначив, що доводи позивача про наявність правової охорони на знак "не відповідають діючому законодавству та дійсним обставинам справи".

Юридичні висновки

Відповідно до статті 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Без такого свідоцтва особа не може вимагати захисту прав на торговельну марку.

Суд підкреслив: позивач не довів наявність у нього порушеного права, а відсутність таких доказів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Підсумок

У задоволенні позову відмовлено повністю (справа № 760/839/20). Судові витрати покладено на позивача.

Німецький бренд LOWA судиться за домени в зоні .UA

Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі за позовом всесвітньо відомого виробника взуття LOWA Sportschuhe GmBH. Німецька компанія намагається повернути під свій контроль доменні імена, що використовують її торговельну марку, та вимагає суворого дотримання українського законодавства у судовому процесі.

Справа № 922/82/26 стосується захисту прав на міжнародні торговельні марки та боротьби з кіберсквотингом (захопленням доменних імен).

Суть конфлікту: домени lowa.com.ua та lw.com.ua

Позивач, компанія LOWA Sportschuhe GmBH, звернувся до суду з позовом проти українського реєстратора ТОВ «Нік.Юей» та фізичної особи-підприємця Юрія Добіжі. Німецький бренд вимагає:

• Заборонити підприємцю використовувати знаки LOWA в мережі Інтернет.
• Зобов’язати реєстратора переделегувати доменні імена lowa.com.ua та lw.com.ua на користь законного власника бренду.

Представники компанії зазначають, що отримання інформації про реального власника доменів було складним процесом, який потребував окремого судового забезпечення доказів у Дніпрі.

Позиція суду: захист державної мови та символіки

Особливістю цієї справи стала принципова позиція судді Т.О. Пономаренко щодо дотримання мовного законодавства. Попри міжнародний статус позивача, суд наголосив, що судочинство в Україні здійснюється виключно державною мовою.

Суд встановив, що частина доказів у справі була надана іноземною (зокрема російською) мовою без належного нотаріального перекладу. Посилаючись на Конституцію України та Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», суддя зобов’язала німецьку сторону:

• Надати переклади всіх документів українською мовою до 9 лютого 2026 року.
• Суд підкреслив, що використання недержавної мови в офіційних документах без перекладу є порушенням прав громадян України на отримання інформації та суперечить засадам судочинства.

Наступне засідання у справі призначено на 11 лютого 2026 року в Харкові.

Мільйонні претензії та видалення з Google Play: У Києві триває суд за мобільну гру «UA Online»

Господарський суд міста Києва розглядає справу про порушення прав інтелектуальної власності у сфері гейм-індустрії. Позивач, ТОВ «Україна Геймс», вимагає стягнути понад 2,4 млн грн з розробників гри «UA Online» та видалити додаток з маркетплейсів.

Суддя Господарського суду міста Києва Оксана Блажівська продовжує розгляд справи № 910/13348/25. Суть конфлікту полягає у використанні складових частин комп’ютерної програми, які, на думку позивача, були незаконно запозичені для створення мобільного застосунку «UA Online».

Суть позову та фінансові вимоги

Компанія ТОВ «Україна Геймс» звернулася до суду з позовом проти ТОВ «ЮА ОНЛАЙН» та чотирьох фізичних осіб-підприємців (Матвія Жулавського, Максима Степанцова, Івана Ружина та Христини Горобець). Позивач стверджує, що в грі «UA Online» без дозволу використовуються елементи, на які він має майнові права.

Основні вимоги позивача:

• Заборонити використання комп’ютерної програми та її складових частин у грі «UA Online».
• Зобов’язати видалити гру та всі її елементи з магазину додатків Google Play.
• Стягнути компенсацію у розмірі 2 422 400 гривень (по 605 600 грн з кожного відповідача).

Хід справи: розширення кола відповідачів

Згідно з останніми ухвалами суду від грудня 2025-го та січня 2026 року, справа набуває нових обертів. У грудні до розгляду була залучена п'ята співвідповідачка — ФОП Горобець Христина Тарасівна. Окрім того, позивач змінив предмет позову, що свідчить про уточнення претензій щодо конкретних елементів гри (зокрема графічних компонентів та програмного коду).

Раніше суд відмовив позивачу у забезпеченні позову (швидкому блокуванні гри до винесення фінального рішення), тому наразі додаток залишається доступним для користувачів до завершення судового розгляду по суті.

Що далі?

Найближче судове засідання призначено на 28 січня 2026 року о 14:30.

«Паперові» послуги не підлягають оплаті: Верховний Суд відмовив агрофірмі у стягненні 4 млн грн за захоронення сміття

Верховний Суд у справі №914/1979/18 за позовом приватною агрофірмою «Острів» до львівського оператора відходів ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» про стягнення 3 972 829,00 грн. підтвердив: наявність підписаних актів та податкових накладних не є безумовним доказом надання послуг, якщо їхня реальність спростовується іншими фактами.  

Суть конфлікту

Приватна агрофірма «Острів» звернулася до суду з вимогою стягнути з ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» (раніше — ТОВ «АВЕ Львів») майже 4 млн грн. Позивач стверджував, що у серпні-вересні 2018 року організовував перевезення та захоронення твердих побутових відходів зі Львова.

На підтвердження своєї позиції агрофірма надала підписані акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні (ТТН) та акти звірки, у яких замовник зазначав, що «претензій до об’єму та якості робіт не має».

Проте відповідач («Ековей Вейст Менеджмент») платити відмовився. У компанії заявили, що послуги були фіктивними, сміття насправді не захоронювалося, а документи підписувалися колишнім керівництвом внаслідок «протиправних узгоджених дій».

Чому суд став на бік держави та замовника?

Справа розглядалася неодноразово, і в результаті Верховний Суд погодився з висновками апеляційної інстанції, яка відмовила у позові. Ключовими аргументами стали:

• Відсутність підтвердження від полігонів: Західний офіс Держаудитслужби провів перевірку і з’ясував, що балансоутримувачі полігонів не підтвердили заїзд вантажівок агрофірми та факт прийому сміття зі Львова.
• Відсутність ліцензії: На момент надання послуг законодавство вимагало ліцензію на захоронення побутових відходів. Позивач такої ліцензії не мав і не зміг довести, що залучав підрядників, які мали б право на цю діяльність.
• Недоведеність ланцюжка послуг: Агрофірма не надала договорів та актів із реальними власниками звалищ. ТТН підтверджували лише переміщення вантажу перевізником (іншим фермерським господарством), але не факт його кінцевого захоронення.
• Кримінальний контекст: Суд врахував матеріали досудового розслідування. Водії вантажівок під час допитів свідчили, що насправді рейсів до вказаних у накладних місць розвантаження вони не здійснювали.

Рішення Верховного Суду

Суд наголосив: визначальною ознакою господарської операції є реальний рух активів. Якщо послуга фактично не була надана, самі лише «паперові» докази (навіть підписані обома сторонами акти) не створюють обов’язку з оплати.

«За відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права вимагати їх оплати», — йдеться у постанові.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу ПАФ «Острів» без задоволення. Постанова від 06 липня 2022 року є остаточною та оскарженню не підлягає.

Господарський суд Києва повернув позов УААСП про порушення авторських прав на концертах у ботанічному саду

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24 грудня 2025 року у справі № 910/15900/25повернув позовну заяву Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (УААСП), яка діяла в інтересах кількох міжнародних організацій колективного управління правами, зокрема ASCAP (США), PRS (Велика Британія), BMI (США), APRA (Австралія) та SACEM (Франція).

Позов був спрямований проти ТОВ "Світло Концерт" та Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. УААСП вимагала солідарного стягнення компенсації у розмірі 1 453 440 грн за нібито неправомірне публічне виконання 19 музичних творів (3 твори – 28 червня 2025 року та 16 творів – 29 червня 2025 року) під час концертів у ботанічному саду без відповідних дозволів.

Суддя Юрій Підченко мотивував повернення позову порушенням правил об’єднання позовних вимог відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, зазначається, що кожен музичний твір є окремим об’єктом авторського права з різними правовласниками (авторами музики, текстів тощо). Об’єднання вимог щодо 19 різних порушень в одній справі суттєво ускладнює розгляд: суду доведеться окремо досліджувати обставини використання кожного твору, перехід прав до УААСП та можливі договори з відповідачами.

Суд послався на практику Верховного Суду, де підкреслюється, що кожен факт протиправного використання твору становить самостійне порушення.

Повернення позову не перешкоджає УААСП повторно звернутися до суду після усунення недоліків, наприклад, шляхом подання окремих позовів по кожному твору чи групі споріднених вимог.

Адміністративна відповідальність за недобросовісну конкуренцію

У сучасному бізнес-середовищі чесна конкуренція є основою здорової економіки. Однак деякі суб'єкти вдаються до недобросовісних практик, що шкодять іншим підприємцям. Для захисту підприємців в Україні діє спеціальний Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та стаття 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Що таке недобросовісна конкуренція?

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», це будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

1) Неправомірне використання ділової репутації:

• Використання чужих позначень, рекламних матеріалів чи упаковки без дозволу (ст. 4).
• Неправомірне використання товару конкурента (ст. 5).
• Копіювання зовнішнього вигляду виробу (ст. 6).
• Некоректна порівняльна реклама (ст. 7).

2) Створення перешкод у конкуренції:

• Дискредитація конкурента шляхом поширення неправдивих відомостей (ст. 8).
• Нав'язування примусового асортименту товарів (ст. 9).
• Схиляння до бойкоту чи дискримінації (ст. 10–12).
• Підкуп працівників постачальників або покупців (ст. 13–14).
• Досягнення неправомірних переваг (ст. 15).
• Поширення інформації, що вводить в оману (ст. 15-1).

3) Неправомірне поводження з комерційною інформацією:

• Збирання комерційної таємниці (промислове шпигунство) (ст. 16).
• Розголошення чи схиляння до розголошення комерційної таємниці (ст. 17–18).

Ці норми спрямовані на захист інтелектуальної власності, репутації та справедливих умов ринку.

Адміністративна відповідальність за ст. 164-3 КУпАП

Законодавство чітко класифікує порушення та встановлює штрафні санкції. Нижче наведено основні склади правопорушень:

Вид порушення	Суть порушення	Розмір штрафу (в НМДГ)
Копіювання та імітація	Незаконне використання форми, упаковки, зовнішнього оформлення або пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені.	30 – 44 НМДГ (510 – 748 грн) + можлива конфіскація продукції
Дискредитація	Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які шкодять діловій репутації чи майну іншого підприємця.	5 – 9 НМДГ (85 – 153 грн)
Комерційна таємниця	Отримання, використання або розголошення конфіденційної інформації з метою завдання шкоди конкуренту.	9 – 18 НМДГ (153 – 306 грн)

Важливо: Хоча суми адміністративних штрафів можуть здаватися незначними, факт визнання особи винною у суді відкриває шлях до цивільних позовів про відшкодування збитків, які можуть вимірюватися тисячами й мільйонами гривень.

Кейс із судової практики: Самовільне використання чужого бренду

Яскравим прикладом застосування цієї статті є нещодавня справа №464/4094/24, розглянута Сихівським районним судом м. Львова у липні 2024 року.

Суть справи:

Підприємець (ФОП) вирішив залучити клієнтів для послуг з виготовлення пам’ятників та охорони, розповсюджуючи рекламні флаєри на території кладовища. Проблема полягала в тому, що на флаєрах він вказав назву відомої компанії — «Кодекс Безпеки», проте замість контактів фірми залишив свій особистий номер телефону.

Жодного погодження з керівництвом компанії підприємець не мав. Фактично, він намагався «продати» власні послуги, користуючись чужою діловою репутацією.

Рішення суду:

Суд визнав дії підприємця правопорушенням за ч. 1 ст. 164-3 КУпАП (самовільне використання імені іншого підприємця).

Результат: Накладено штраф у розмірі 510 грн без конфіскації флаєрів.

Актуальні зміни у законодавстві

Станом на грудень 2025 року триває робота над посиленням відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, Верховною Радою розглядається проєкт Закону № 12441, який передбачає уточнення процедури притягнення до відповідальності та зміну строків давності для адміністративних правопорушень у цій сфері. Також планується виключення деяких статей, зокрема ст. 164-3, з КУпАП та перенесення норм до спеціалізованого законодавства, що має забезпечити більш ефективний захист економічної конкуренції в Україні

Поради для бізнесу:

• Реєструйте ТМ: Найкращий захист від копіювання — зареєстрована торговельна марка.
• Перевіряйте контрагентів: Перед використанням будь-яких логотипів чи назв переконайтеся, що маєте на це право (ліцензійний договір або письмовий дозвіл).
• Фіксуйте порушення: Якщо ви помітили, що конкурент копіює ваш дизайн або використовує ваше ім'я/назву — звертайтеся до поліції для складання протоколу за ст. 164-3 КУпАП або до Антимонопольного комітету України.