PepsiCo через суд намагається перереєструвати відомі бренди «Чудо», «Агуша» російського «Вімм-Білль-Данн» на нідерландський холдинг

Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2796/26, яка може стати прецедентною для міжнародних корпорацій, що намагаються вивести свої інтелектуальні активи з-під російської юрисдикції.

Нідерландська компанія Sandora Holdings B.V. (входить до глобальної групи PepsiCo) вимагає від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) зареєструвати передачу прав на 13 торговельних марок. Наразі офіційним власником цих брендів у Державному реєстрі свідоцтв України на ТМ досі значиться російська юридична особа — ТОВ «Вімм-Білль-Данн Продукти Харчування» (м. Москва, РФ).

Йдеться, зокрема, про переоформлення прав на відомі бренди молочної продукції та дитячого харчування (такі як «Чудо», «Агуша», «Білакт»), що історично належали російському підрозділу PepsiCo. Попри те, що компанія ще в серпні 2025 року надала угоди про передачу прав та докази оплати зборів, український регулятор уже понад пів року відмовляється вносити зміни до реєстру. Це змусило західного інвестора звернутися до суду.

Чому виник цей спір?

Головною причиною блокування реєстраційних дій з боку держави є законодавчі обмеження щодо активів країни-агресора.

В Україні діє жорсткий мораторій на виконання зобов'язань перед особами, пов'язаними з РФ. Постанова Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3 березня 2022 р. фактично забороняє відчуження майна та нематеріальних активів, якщо продавцем або особою, що передає право, є резидент Російської Федерації.

З погляду українського ІР-офісу, офіційна реєстрація передачі прав від московського «Вімм-Білль-Данн» до нідерландської «Сандори» може трактуватися як пряме порушення цього мораторію. 

Суддя Господарського суду м. Києва Олександр Мандриченко вже призначив підготовче засідання у цій справі на 21 квітня 2026 року.

Цей судовий процес обіцяє стати знаковим прецедентом. Він має дати відповідь на питання: чи дозволить Україна міжнародним корпораціям юридично виводити права на торговельні марки зі сфери впливу РФ під час війни, чи ці активи залишаться заблокованими з перспективою стягнення на користь держави.

Підпільний швейний цех у Харкові: обвинувачений у підробці одягу «PUMA» отримав штраф у 135 ти. грн

Місцевий суд поставив крапку у справі про масштабну підробку брендового одягу.  Шатов Максим Анатолійович був визнаний винним у незаконному використанні фірмового найменування та знаку для товарів і послуг.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження (справа № 642/7068/24), влітку 2024 року Шатов М. А. організував у Харкові, в приміщенні на вулиці Золочівській, підпільний цех. Не маючи статусу підприємця та жодних ліцензійних угод із правовласниками, він завіз швейне обладнання і налагодив масовий пошив футболок та шортів. На готову продукцію наносилися логотипи всесвітньо відомої німецької компанії «PUMA».

Фальсифікат реалізовувався мешканцям Харкова під виглядом оригіналу, але за значно нижчими цінами. Діяльність "підприємця" була викрита на початку вересня 2024 року працівниками Бюро економічної безпеки. Своїми діями чоловік завдав компанії «PUMA SE» майнової шкоди на суму 134 847 гривень.

Під час судового процесу Холодногірський районний суд м. Харкова встановив, що Шатов Максим Анатолійович повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно, до копійки, відшкодував німецькій корпорації всі завдані збитки. Завдяки цьому між представником компанії «PUMA SE» та обвинуваченим була укладена угода про примирення.

12 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та призначив чоловіку узгоджене покарання — штраф у розмірі 134 861 гривня.

Окремої уваги заслуговує рішення суду щодо долі вилучених речових доказів:

• Понад 140 одиниць відшитих фейкових футболок і шортів «PUMA», а також рулони з фірмовими етикетками (Nike, Adidas, New Balance) суд постановив знищити.
• Дев'ять промислових швейних машинок, які обвинувачений брав в оренду, повернуть їхньому законному власнику.
• А от інший вилучений одяг (костюми та футболки з логотипами Nike, Supreme, Reebok, Under Armour) та 8 пар кросівок, щодо яких не проводилася експертиза на фальсифікацію, за згодою власників передадуть на потреби Збройних Сил України.

Цивільний позов компанії суд залишив без розгляду, оскільки всі фінансові претензії обвинувачений вже закрив.

На Полтавщині ФОП продав доступ до свого банківського рахунку для відмивання понад 340 тисяч гривень: суд виніс вирок

Полтавський районний суд виніс вирок підприємцю, який надав кіберзлочинцям доступ до свого банківського рахунку для проведення незаконних фінансових операцій. За пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу банківських систем чоловік відбувся штрафом.

Відповідний вирок суд ухвалив 17 лютого 2026 року (справа № 545/371/26).

Суть схеми

Як випливає з матеріалів справи, уродженець Сумщини, який мав відкритий рахунок фізичної особи-підприємця (ФОП) у системі «Райффайзен Банку», у травні 2025 року вступив у злочинну змову. Він навмисно продав своєму спільнику логін та пароль від власного інтернет-банкінгу, достовірно знаючи, що ці дані будуть використані для махінацій.

Реалізуючи схему, 10 червня 2025 року спільник обвинуваченого, перебуваючи поблизу села Супрунівка на трасі «Київ-Харків-Довжанський», через інтернет зайшов у банківський акаунт від імені підприємця. Отримавши повний доступ до системи, він провів незаконну операцію — зарахував на рахунок ФОП 340 212 гривень. Слідство встановило, що ці кошти були заздалегідь сумнівним шляхом виведені з рахунків інших юридичних осіб.

Своїми діями Андрій Балика допоміг спільнику обійти процедуру автентифікації банку та використати автоматизовану систему для нелегального переказу грошей.

Угода зі слідством та вирок

Дії підприємця правоохоронці кваліфікували як пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене за попередньою змовою (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України).

У ході досудового розслідування, наприкінці січня 2026 року, обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Полтавської окружної прокуратури. Він беззастережно визнав свою провину та погодився на узгоджене покарання.

Розглянувши матеріали, суддя Полтавського районного суду затвердив цю угоду. Згідно з вироком, підприємецю призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.

* * *

Ця історія є класичним прикладом дуже поширеної та небезпечної схеми, яка називається «дропперство» (або використання «грошових мулів»). Багато людей, особливо студентів або тих, хто шукає легкого заробітку, погоджуються «продати» або «здати в оренду» свою банківську картку чи рахунок ФОП за кілька тисяч гривень, не розуміючи катастрофічних наслідків.

Ось детальна пам’ятка про те, чому ніколи, ні за яких обставин не можна передавати доступ до свого банківського рахунку іншим особам:

1. Ви стаєте співучасником злочину (і саме вас знайдуть першим)

Шахраї купують чужі рахунки, щоб приховати свої сліди. Коли вони крадуть гроші з карток пенсіонерів, збирають фейкові донати на ЗСУ або продають наркотики, ці брудні гроші йдуть на ваш рахунок. Кіберполіція відстежить транзакцію саме до вас. Як показує ця справа, до суду підете ви, і судитимуть вас за пособництво у відмиванні грошей, шахрайстві чи несанкціонованому втручанні в банківські системи. Реальні організатори схеми залишаються в тіні.

2. Довічний фінансовий бан

Національний банк України та служби фінансового моніторингу зараз працюють дуже жорстко. Якщо ваш рахунок буде помічено у транзиті сумнівних коштів (схема «дропів»):

• Банк заблокує ваші рахунки розірве з вами договір в односторонньому порядку.
• Ви потрапите до міжбанківських «чорних списків».

Наслідок: Ви більше ніколи не зможете відкрити рахунок у жодному українському банку, отримати зарплатну картку, взяти кредит чи навіть просто розрахуватися смартфоном у магазині.

3. Величезні податкові борги

Уявіть, що ви віддали комусь доступ до свого рахунку ФОП, і за місяць через нього «прогнали» 5 мільйонів гривень. Для Державної податкової служби — це ваш дохід. Рано чи пізно до вас прийде податкова з вимогою сплатити відсотки від цієї суми (або 18% ПДФО + 5% військового збору, якщо це рахунок фізособи). Шахраї зникнуть, а податковий борг на сотні тисяч гривень повісять на вас. Його стягуватимуть через виконавчу службу, арештовуючи ваше майно.

4. Фінансова відповідальність перед потерпілими

Якщо через вашу картку ошукали людей, в рамках цивільних позовів суд може зобов'язати саме вас (як власника рахунку, на який надійшли гроші) відшкодувати потерпілим усі вкрадені кошти.

5. Ризик шантажу

Отримавши доступ до вашого інтернет-банкінгу, злочинці отримують доступ до ваших персональних даних (паспорт, ІПН, прописка, кредитна історія). На ваше ім'я можуть набрати мікрокредитів під шалені відсотки, які потім вибиватимуть колектори.

🛑 ЗОЛОТІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ:

• Ваш рахунок — це ваш цифровий паспорт. Ніколи не передавайте логіни, паролі, PIN-коди, CVV-коди або саму фізичну картку третім особам (навіть друзям чи родичам, якщо ви не контролюєте їхні дії).
• Не існує «легальної оренди карток». Будь-які пропозиції в Telegram чи TikTok у стилі "Куплю твою картку Моно/Приват за 2000 грн" — це 100% кримінал.
• Не погоджуйтесь «просто переказати гроші». Якщо вас просять прийняти на свою картку кошти від незнайомця і перекинути їх на іншу картку або перевести в криптовалюту, залишаючи собі «відсоток» — ви працюєте «дропом» і відмиваєте гроші.
• Що робити, якщо ви вже передали дані? Негайно телефонуйте на гарячу лінію банку, блокуйте рахунки, змінюйте паролі та звертайтеся до кіберполіції із заявою, що доступ до вашого рахунку опинився у третіх осіб. Це єдиний шанс довести, що ви не співучасник майбутніх злочинів.

Монополію скасовано: Латвійський фармвиробник виграв суд у групи «Здоров’я» за торгову марку «Промедол»

Східний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції, яким позначення «ПРОМЕДОЛ» було визнано добре відомою торговельною маркою в Україні на ім'я харківських фармацевтичних компаній. Апеляцію подало латвійське акціонерне товариство «Калцекс» (JSC Kalceks).

Відповідну постанову суд ухвалив 2 лютого 2026 року у справі № 922/322/21.

Суть спору

Конфлікт розпочався ще у 2021 році. Тоді Господарський суд Харківської області задовольнив зустрічний позов ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство "Здоровя народу"» та ТОВ «Фармацевтична група "Здоровя"», визнавши позначення «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 1 січня 2015 року. Такий статус надає власнику значно ширший обсяг правової охорони та фактично блокує використання цієї назви іншими виробниками.

Латвійська компанія «Калцекс», яка також виробляє препарат під назвою «PROMEDOL KALCEKS», оскаржила це рішення. Апелянт наполягав, що назва «Промедол» є загальновживаним терміном у медицині та фармакології (як назва діючої речовини та лікарського засобу) і не може бути монополізована одним виробником через механізм визнання знака добре відомим.

Рішення суду

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погодилася з доводами латвійської компанії. Ключовими аргументами для скасування попереднього рішення стали:

1. Результати експертизи. Призначена судом комісійна експертиза (проведена Одеським та Львівським інститутами судових експертиз) не підтвердила наявність усіх необхідних критеріїв для визнання знака добре відомим станом на 2015 рік. Зокрема, експерти вказали на відсутність відомостей про тривалість реєстрацій та цінність, що асоціюється з брендом саме як власністю харківських компаній.

2. Загальновживаність терміну. Суд взяв до уваги, що термін «Промедол» історично використовується як родова назва лікарського засобу (анальгетика), тому його визнання власністю однієї компанії може порушувати правила конкуренції.

3. Відсутність обґрунтування. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не пояснив, чому саме визнання знака добре відомим є необхідним способом захисту в цьому випадку, і не дослідив належним чином можливість надання правової охорони такому позначенню.

Наслідки

Суд постановив:

• Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 в частині визнання «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"». У задоволенні цих вимог відмовлено.

• Закрити провадження в частині вимог до ТОВ «Фармацевтична група "Здоров`я"», оскільки ця юридична особа була ліквідована 6 лютого 2025 року без правонаступництва.

• Стягнути з ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"» на користь АТ «Калцекс» понад 80 тисяч гривень судових витрат та витрат на проведення експертиз.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Суд у Києві задовольнив позов харківської NIX проти львівської N-iX: торговельну марку визнали недійсною

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва виніс рішення на користь ТОВ "Нікс Солюшенс ЛТД" (NIX) у справі № 910/4986/25 проти N-IX Holding Ltd (N-X) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УкрНОІВІ). Суд визнав недійсним свідоцтво на торговельну марку "N-X (№ 324023 від 17.08.2022) у частині класів 9, 35 та 42 Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), які стосуються IT-продуктів, програмного забезпечення, рекламних та технологічних послуг.

Рішення базується на тому, що марка "N-X" є схожою настільки, що її можна сплутати з раніше зареєстрованими марками NIX (№ 84541 від 12.11.2007, власник: Брагінська Юлія Вікторівна) та її варіантами. Позивач, має виключні ліцензії на ці марки та довів, що використовував позначення "NIX" як торговельну марку та комерційне найменування ще до подачі заявки N-X (24.12.2021).

Суд послався на експертні висновки Національного наукового центру судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (№ 128/843-846 від 21.03.2025) та Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері IT (№ 52/1/25 від 27.02.2025), які підтвердили фонетичну, візуальну та семантичну схожість марок, а також ризик введення споживачів в оману. Додатково, соціологічне опитування від ПП "Міжнародна маркетингова група Київ" (10.12.2024) показало, що 77,5% респондентів асоціюють "N-X" з "NIX", а 77,79% вважають, що послуги надаються однією компанією.

Суд зобов'язав УкрНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки та опублікувати інформацію в офіційному бюлетені. 

NIX, під керівництвом президента Ігоря Брагінського, є одним з лідерів українського IT-ринку. З іншого боку, N-iX, заснована в 2002 році у Львові, має понад 1600 співробітників і дохід у 4,8 мільярда гривень за 2023 рік. Компанія співпрацює з глобальними гігантами, такими як Bosch, eBay та Siemens.

Перемога LEGO в Одесі: суд заборонив продаж контрафактних конструкторів та наказав їх знищити

Господарський суд Одеської області задовольнив позов данської корпорації LEGO Holding A/S проти групи одеських підприємців та компанії-імпортера. Суд визнав продаж іграшок, що імітують серію «CITY», порушенням прав інтелектуальної власності та зобов’язав вилучити товар з обігу для подальшої утилізації.

Про це стало відомо з рішення суду від 21 січня 2026 року у справі № 916/3837/24.

Суть конфлікту

Компанія LEGO Holding A/S, власник відомих у всьому світі торговельних марок «LEGO» та «CITY», виявила, що в Україні через популярні інтернет-магазини («igrushki7» та «Ananas») масово продаються дитячі конструктори китайського виробництва. Зовнішній вигляд пакувань, маркування та фігурки цих іграшок були настільки схожими на оригінальну продукцію LEGO, що споживачі могли їх легко переплутати.

Представники LEGO провели серію тестових закупівель, які вивели на ланцюжок порушників: трьох фізичних осіб-підприємців (ФОП Резниченко Ф.П., Резниченко О.Є., Резниченко П.І.) та ТОВ «Торгівельна компанія ЮНІОН ГРУП», яка безпосередньо імпортувала ці іграшки з Китаю.

Докази та аргументи

Головним доказом у справі став висновок судового експерта. Експертиза підтвердила, що позначення «CITY» на упаковках китайських конструкторів (зокрема брендів «KEYIXING» та «JDLT») є схожим до ступеня змішування з торговельними марками LEGO.

Підприємці намагалися захиститися, стверджуючи, що вони не є виробниками, а товар закуповували ситуативно за готівку на ринку «7 кілометр». Також вони посилалися на те, що дизайни фігурок нібито зареєстровані як промислові зразки в ЄС іншими компаніями. Проте суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що:

Відповідальність за порушення несе кожен, хто вводить товар в обіг (імпортує, зберігає чи продає).

Реєстрації промислових зразків у ЄС не дають права порушувати торговельні марки, зареєстровані в Україні.

Рішення суду

Суддя Ірина Малярчук повністю стала на бік данського виробника. Відповідно до рішення суду:

1. Заборона: Підприємцям та ТОВ «ТК ЮНІОН ГРУП» заборонено використовувати позначення, схожі на ТМ «LEGO» та «CITY», включаючи імпорт, рекламу та продаж.
2. Знищення товару: Суд постановив вилучити у відповідачів та знищити всі запаси контрафактних конструкторів (вказано понад 12 конкретних артикулів моделей міської та космічної серій).
3. Фінансові санкції: З трьох підприємців солідарно стягнуто 7 225 грн доходу, отриманого від незаконної діяльності.
4. Витрати: Кожен із чотирьох відповідачів має сплатити на користь LEGO по 3 482 грн судового збору (загалом майже 14 тис. грн).

Шведська компанія Olicon AB програла багаторічний суд проти українського виробника фасадів «Сканрок»

Господарський суд міста Києва у справі № 910/18049/20 відмовив шведській компанії Olicon AB у позові проти українського виробника ТОВ «Сканрок». Позивач намагався заборонити українському підприємству виготовляти популярні фасадні системи, посилаючись на порушення прав на винахід.

Суть конфлікту

Суперечка триває ще з 2020 року. Шведська компанія Olicon AB, яка є власником технології вентильованих фасадів «Marmoroc», стверджувала, що українська компанія «Сканрок» незаконно використовує їхній патент № 80128 («Профільований роздільник із тонкої листової сталі»).

Шведи вимагали через суд:

• повністю припинити виробництво фасадних систем «СКАНРОК» та «КЕФСВОК»;
• заборонити продаж цієї продукції, зокрема через інтернет;
• вилучити технічну документацію та альбоми технічних рішень.

Поворот у справі та рішення Верховного Суду

Спершу суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік шведської компанії. Проте у серпні 2025 року Верховний Суд скасував ці рішення і відправив справу на новий розгляд. Ключовим питанням стало те, чи взагалі є чинним патент, на якому базувався позов, адже 20-річний термін його дії (з 2003 року) мав закінчитися.

Чому шведи програли?

Під час нового розгляду справи суддя Господарського суду м. Києва Ганна Бондаренко-Легких встановила вирішальний факт: патент № 80128 було визнано недійсним в межах іншої судової справи (№ 910/2059/20). Це рішення набрало законної сили у січні 2025 року.

Згідно з українським законодавством, якщо патент визнається недійсним, він вважається таким, що ніколи не набрав чинності. Таким чином, у компанії Olicon AB станом на момент вирішення спору не було жодних юридичних прав на цей винахід, які можна було б захищати.

Вердикт суду

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва постановив:

• Повністю відмовити компанії Olicon AB у задоволенні позовних вимог.
• Стягнути зі шведської компанії на користь ТОВ «Сканрок» понад 22 тисячі гривень судових витрат (збір за подання апеляційних та касаційних скарг).

Це рішення фактично підтверджує право українського виробника «Сканрок» продовжувати свою діяльність та використовувати власні технологічні рішення без ризику блокування з боку іноземної компанії.

Суд відмовив пивоварні у позові про захист авторських прав через відсутність реєстрації торговельної марки

08 січня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва відхилив позов ТОВ "БІР ПРОФІТ" до приватної особи про припинення використання корпоративного слогану та стягнення 195 тисяч гривень компенсації.

Деталі справи

Пивоварна компанія ТОВ "БІР ПРОФІТ", яка займається виробництвом крафтового пива, звернулася до суду 14 січня 2020 року з позовом про захист авторських прав на фірмовий слоган та логотип.

Позивач стверджував, що у травні 2018 року придбав майнові права на корпоративну айдентику, включаючи логотип із зображенням собаки, графічне позначення у вигляді долоні з піднятими пальцями та оригінальний англомовний слоган.

За твердженням компанії, відповідач, який з березня 2017 року по грудень 2018 року був суборендарем у приміщенні броварні, подав заявку на реєстрацію схожої торговельної марки 3 травня 2018 року — раніше, ніж сама пивоварня.

Позиція компанії

ТОВ "БІР ПРОФІТ" посилалося на:

• Договір на розроблення логотипу від 16 січня 2018 року
• Акт приймання-передачі виконаних робіт від 20 лютого 2018 року
• Договір про передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності від 30 травня 2018 року

За цими договорами компанія сплатила 65 тисяч гривень і вважала, що має право на стягнення потроєної компенсації за порушення авторських прав.

Рішення суду

Суд встановив ключовий юридичний факт: на момент звернення з позовом (січень 2020 року) позивач не мав зареєстрованих прав інтелектуальної власності на спірний слоган, оскільки свідоцтво про реєстрацію торговельної марки не було оформлене.

Водночас з Державного реєстру торговельних марок з'ясувалося, що відповідна торговельна марка була офіційно зареєстрована за відповідачем 2 червня 2021 року.

Суд зазначив, що доводи позивача про наявність правової охорони на знак "не відповідають діючому законодавству та дійсним обставинам справи".

Юридичні висновки

Відповідно до статті 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Без такого свідоцтва особа не може вимагати захисту прав на торговельну марку.

Суд підкреслив: позивач не довів наявність у нього порушеного права, а відсутність таких доказів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Підсумок

У задоволенні позову відмовлено повністю (справа № 760/839/20). Судові витрати покладено на позивача.

Німецький бренд LOWA судиться за домени в зоні .UA

Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі за позовом всесвітньо відомого виробника взуття LOWA Sportschuhe GmBH. Німецька компанія намагається повернути під свій контроль доменні імена, що використовують її торговельну марку, та вимагає суворого дотримання українського законодавства у судовому процесі.

Справа № 922/82/26 стосується захисту прав на міжнародні торговельні марки та боротьби з кіберсквотингом (захопленням доменних імен).

Суть конфлікту: домени lowa.com.ua та lw.com.ua

Позивач, компанія LOWA Sportschuhe GmBH, звернувся до суду з позовом проти українського реєстратора ТОВ «Нік.Юей» та фізичної особи-підприємця Юрія Добіжі. Німецький бренд вимагає:

• Заборонити підприємцю використовувати знаки LOWA в мережі Інтернет.
• Зобов’язати реєстратора переделегувати доменні імена lowa.com.ua та lw.com.ua на користь законного власника бренду.

Представники компанії зазначають, що отримання інформації про реального власника доменів було складним процесом, який потребував окремого судового забезпечення доказів у Дніпрі.

Позиція суду: захист державної мови та символіки

Особливістю цієї справи стала принципова позиція судді Т.О. Пономаренко щодо дотримання мовного законодавства. Попри міжнародний статус позивача, суд наголосив, що судочинство в Україні здійснюється виключно державною мовою.

Суд встановив, що частина доказів у справі була надана іноземною (зокрема російською) мовою без належного нотаріального перекладу. Посилаючись на Конституцію України та Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», суддя зобов’язала німецьку сторону:

• Надати переклади всіх документів українською мовою до 9 лютого 2026 року.
• Суд підкреслив, що використання недержавної мови в офіційних документах без перекладу є порушенням прав громадян України на отримання інформації та суперечить засадам судочинства.

Наступне засідання у справі призначено на 11 лютого 2026 року в Харкові.

Мільйонні претензії та видалення з Google Play: У Києві триває суд за мобільну гру «UA Online»

Господарський суд міста Києва розглядає справу про порушення прав інтелектуальної власності у сфері гейм-індустрії. Позивач, ТОВ «Україна Геймс», вимагає стягнути понад 2,4 млн грн з розробників гри «UA Online» та видалити додаток з маркетплейсів.

Суддя Господарського суду міста Києва Оксана Блажівська продовжує розгляд справи № 910/13348/25. Суть конфлікту полягає у використанні складових частин комп’ютерної програми, які, на думку позивача, були незаконно запозичені для створення мобільного застосунку «UA Online».

Суть позову та фінансові вимоги

Компанія ТОВ «Україна Геймс» звернулася до суду з позовом проти ТОВ «ЮА ОНЛАЙН» та чотирьох фізичних осіб-підприємців (Матвія Жулавського, Максима Степанцова, Івана Ружина та Христини Горобець). Позивач стверджує, що в грі «UA Online» без дозволу використовуються елементи, на які він має майнові права.

Основні вимоги позивача:

• Заборонити використання комп’ютерної програми та її складових частин у грі «UA Online».
• Зобов’язати видалити гру та всі її елементи з магазину додатків Google Play.
• Стягнути компенсацію у розмірі 2 422 400 гривень (по 605 600 грн з кожного відповідача).

Хід справи: розширення кола відповідачів

Згідно з останніми ухвалами суду від грудня 2025-го та січня 2026 року, справа набуває нових обертів. У грудні до розгляду була залучена п'ята співвідповідачка — ФОП Горобець Христина Тарасівна. Окрім того, позивач змінив предмет позову, що свідчить про уточнення претензій щодо конкретних елементів гри (зокрема графічних компонентів та програмного коду).

Раніше суд відмовив позивачу у забезпеченні позову (швидкому блокуванні гри до винесення фінального рішення), тому наразі додаток залишається доступним для користувачів до завершення судового розгляду по суті.

Що далі?

Найближче судове засідання призначено на 28 січня 2026 року о 14:30.

«Паперові» послуги не підлягають оплаті: Верховний Суд відмовив агрофірмі у стягненні 4 млн грн за захоронення сміття

Верховний Суд у справі №914/1979/18 за позовом приватною агрофірмою «Острів» до львівського оператора відходів ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» про стягнення 3 972 829,00 грн. підтвердив: наявність підписаних актів та податкових накладних не є безумовним доказом надання послуг, якщо їхня реальність спростовується іншими фактами.  

Суть конфлікту

Приватна агрофірма «Острів» звернулася до суду з вимогою стягнути з ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» (раніше — ТОВ «АВЕ Львів») майже 4 млн грн. Позивач стверджував, що у серпні-вересні 2018 року організовував перевезення та захоронення твердих побутових відходів зі Львова.

На підтвердження своєї позиції агрофірма надала підписані акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні (ТТН) та акти звірки, у яких замовник зазначав, що «претензій до об’єму та якості робіт не має».

Проте відповідач («Ековей Вейст Менеджмент») платити відмовився. У компанії заявили, що послуги були фіктивними, сміття насправді не захоронювалося, а документи підписувалися колишнім керівництвом внаслідок «протиправних узгоджених дій».

Чому суд став на бік держави та замовника?

Справа розглядалася неодноразово, і в результаті Верховний Суд погодився з висновками апеляційної інстанції, яка відмовила у позові. Ключовими аргументами стали:

• Відсутність підтвердження від полігонів: Західний офіс Держаудитслужби провів перевірку і з’ясував, що балансоутримувачі полігонів не підтвердили заїзд вантажівок агрофірми та факт прийому сміття зі Львова.
• Відсутність ліцензії: На момент надання послуг законодавство вимагало ліцензію на захоронення побутових відходів. Позивач такої ліцензії не мав і не зміг довести, що залучав підрядників, які мали б право на цю діяльність.
• Недоведеність ланцюжка послуг: Агрофірма не надала договорів та актів із реальними власниками звалищ. ТТН підтверджували лише переміщення вантажу перевізником (іншим фермерським господарством), але не факт його кінцевого захоронення.
• Кримінальний контекст: Суд врахував матеріали досудового розслідування. Водії вантажівок під час допитів свідчили, що насправді рейсів до вказаних у накладних місць розвантаження вони не здійснювали.

Рішення Верховного Суду

Суд наголосив: визначальною ознакою господарської операції є реальний рух активів. Якщо послуга фактично не була надана, самі лише «паперові» докази (навіть підписані обома сторонами акти) не створюють обов’язку з оплати.

«За відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права вимагати їх оплати», — йдеться у постанові.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу ПАФ «Острів» без задоволення. Постанова від 06 липня 2022 року є остаточною та оскарженню не підлягає.

Господарський суд Києва повернув позов УААСП про порушення авторських прав на концертах у ботанічному саду

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24 грудня 2025 року у справі № 910/15900/25повернув позовну заяву Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (УААСП), яка діяла в інтересах кількох міжнародних організацій колективного управління правами, зокрема ASCAP (США), PRS (Велика Британія), BMI (США), APRA (Австралія) та SACEM (Франція).

Позов був спрямований проти ТОВ "Світло Концерт" та Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. УААСП вимагала солідарного стягнення компенсації у розмірі 1 453 440 грн за нібито неправомірне публічне виконання 19 музичних творів (3 твори – 28 червня 2025 року та 16 творів – 29 червня 2025 року) під час концертів у ботанічному саду без відповідних дозволів.

Суддя Юрій Підченко мотивував повернення позову порушенням правил об’єднання позовних вимог відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, зазначається, що кожен музичний твір є окремим об’єктом авторського права з різними правовласниками (авторами музики, текстів тощо). Об’єднання вимог щодо 19 різних порушень в одній справі суттєво ускладнює розгляд: суду доведеться окремо досліджувати обставини використання кожного твору, перехід прав до УААСП та можливі договори з відповідачами.

Суд послався на практику Верховного Суду, де підкреслюється, що кожен факт протиправного використання твору становить самостійне порушення.

Повернення позову не перешкоджає УААСП повторно звернутися до суду після усунення недоліків, наприклад, шляхом подання окремих позовів по кожному твору чи групі споріднених вимог.

Адміністративна відповідальність за недобросовісну конкуренцію

У сучасному бізнес-середовищі чесна конкуренція є основою здорової економіки. Однак деякі суб'єкти вдаються до недобросовісних практик, що шкодять іншим підприємцям. Для захисту підприємців в Україні діє спеціальний Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та стаття 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Що таке недобросовісна конкуренція?

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», це будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

1) Неправомірне використання ділової репутації:

• Використання чужих позначень, рекламних матеріалів чи упаковки без дозволу (ст. 4).
• Неправомірне використання товару конкурента (ст. 5).
• Копіювання зовнішнього вигляду виробу (ст. 6).
• Некоректна порівняльна реклама (ст. 7).

2) Створення перешкод у конкуренції:

• Дискредитація конкурента шляхом поширення неправдивих відомостей (ст. 8).
• Нав'язування примусового асортименту товарів (ст. 9).
• Схиляння до бойкоту чи дискримінації (ст. 10–12).
• Підкуп працівників постачальників або покупців (ст. 13–14).
• Досягнення неправомірних переваг (ст. 15).
• Поширення інформації, що вводить в оману (ст. 15-1).

3) Неправомірне поводження з комерційною інформацією:

• Збирання комерційної таємниці (промислове шпигунство) (ст. 16).
• Розголошення чи схиляння до розголошення комерційної таємниці (ст. 17–18).

Ці норми спрямовані на захист інтелектуальної власності, репутації та справедливих умов ринку.

Адміністративна відповідальність за ст. 164-3 КУпАП

Законодавство чітко класифікує порушення та встановлює штрафні санкції. Нижче наведено основні склади правопорушень:

Вид порушення	Суть порушення	Розмір штрафу (в НМДГ)
Копіювання та імітація	Незаконне використання форми, упаковки, зовнішнього оформлення або пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені.	30 – 44 НМДГ (510 – 748 грн) + можлива конфіскація продукції
Дискредитація	Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які шкодять діловій репутації чи майну іншого підприємця.	5 – 9 НМДГ (85 – 153 грн)
Комерційна таємниця	Отримання, використання або розголошення конфіденційної інформації з метою завдання шкоди конкуренту.	9 – 18 НМДГ (153 – 306 грн)

Важливо: Хоча суми адміністративних штрафів можуть здаватися незначними, факт визнання особи винною у суді відкриває шлях до цивільних позовів про відшкодування збитків, які можуть вимірюватися тисячами й мільйонами гривень.

Кейс із судової практики: Самовільне використання чужого бренду

Яскравим прикладом застосування цієї статті є нещодавня справа №464/4094/24, розглянута Сихівським районним судом м. Львова у липні 2024 року.

Суть справи:

Підприємець (ФОП) вирішив залучити клієнтів для послуг з виготовлення пам’ятників та охорони, розповсюджуючи рекламні флаєри на території кладовища. Проблема полягала в тому, що на флаєрах він вказав назву відомої компанії — «Кодекс Безпеки», проте замість контактів фірми залишив свій особистий номер телефону.

Жодного погодження з керівництвом компанії підприємець не мав. Фактично, він намагався «продати» власні послуги, користуючись чужою діловою репутацією.

Рішення суду:

Суд визнав дії підприємця правопорушенням за ч. 1 ст. 164-3 КУпАП (самовільне використання імені іншого підприємця).

Результат: Накладено штраф у розмірі 510 грн без конфіскації флаєрів.

Актуальні зміни у законодавстві

Станом на грудень 2025 року триває робота над посиленням відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, Верховною Радою розглядається проєкт Закону № 12441, який передбачає уточнення процедури притягнення до відповідальності та зміну строків давності для адміністративних правопорушень у цій сфері. Також планується виключення деяких статей, зокрема ст. 164-3, з КУпАП та перенесення норм до спеціалізованого законодавства, що має забезпечити більш ефективний захист економічної конкуренції в Україні

Поради для бізнесу:

• Реєструйте ТМ: Найкращий захист від копіювання — зареєстрована торговельна марка.
• Перевіряйте контрагентів: Перед використанням будь-яких логотипів чи назв переконайтеся, що маєте на це право (ліцензійний договір або письмовий дозвіл).
• Фіксуйте порушення: Якщо ви помітили, що конкурент копіює ваш дизайн або використовує ваше ім'я/назву — звертайтеся до поліції для складання протоколу за ст. 164-3 КУпАП або до Антимонопольного комітету України.

«Кавова імперія» в гаражі: на Київщині засудили банду, яка підробляла Lavazza та відмивала мільйони

17 грудня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області виніс вирок у справі про організовану злочинну групу, яка займалася незаконним виробництвом і реалізацією контрафактної кави під торговельною маркою Lavazza. Шестеро обвинувачених визнали вину, уклали угоди з прокуратурою та отримали покарання у вигляді штрафів, умовних термінів позбавлення волі та заборони на пов'язану діяльність. Частина майна, включаючи автомобілі та обладнання, буде передана на потреби Збройних Сил України.

За даними суду, група діяла з травня 2023 року по липень 2025 року під керівництвом одного з обвинувачених, який мав лідерські якості та досвід у бізнесі. Учасники організували підпільне виробництво в приміщенні у селищі Калинівка Фастівського району, де обсмажували кавові зерна, фасували та пакували продукцію з використанням фальшивих упаковок Lavazza, замовлених з Китаю. Продаж здійснювався через інтернет-магазин на OLX та офіс у Києві, з відправкою через поштові служби.

Група завдала матеріальної шкоди італійській компанії Luigi Lavazza S.p.A. на суму понад 506 тисяч гривень. Крім того, обвинувачені легалізували доходи від злочинної діяльності через банківські рахунки в ПриватБанку, Універсал Банку, Правекс Банку та сервіс Nova Pay. Загальна сума відмитих коштів перевищила 30 мільйонів гривень, розподілених між учасниками залежно від ролі кожного.

Правоохоронці припинили діяльність групи двічі: у січні та липні 2025 року, вилучивши понад 2000 одиниць контрафактної продукції, упаковки та обладнання. Під час обшуків знайшли підроблену каву, яка не виробляється оригінальним брендом, наприклад, розчинну Lavazza Qualita Oro.

Угоди про визнання винуватості були укладені 11 вересня 2025 року. Обвинувачені визнали провину в незаконному використанні торговельної марки (ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України) та легалізації доходів (ч. 1 або 2 ст. 209 ККУ). Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття, співпрацю зі слідством та добровільне відшкодування шкоди.

Покарання:

• П'ятеро обвинувачених (організатор та ключові виконавці) отримали штрафи по 510 тисяч гривень, умовне позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 1-1,5 роки та заборону на виробництво/продаж товарів з маркою Lavazza на 3 роки.
• Шостий учасник (відповідав за організацію виробництва) – штраф 170 тисяч гривень та аналогічна заборона.

Обвинувачені зобов'язалися відшкодувати збитки Lavazza (по 84 тисячі гривень кожен) та компенсацію за порушення прав (по 16 тисяч гривень). Крім того, вони передадуть ЗСУ автомобілі (Dodge Durango, Renault Trafic, Nissan Armada, Renault Master, Chrysler 300 S, Ford Explorer) та обладнання (відеореєстратори, ноутбуки, кавові апарати тощо).

Заробив 2200 гривень, а отримав судимість: у Вінниці винесли вирок студенту за створення фіктивного ФОП

Вінницький міський суд визнав винним студента місцевого університету, який за грошову винагороду погодився зареєструвати на себе фіктивне підприємство. Як з’ясувалося, ФОП використовували для махінацій із бюджетними коштами під час постачання товарів до військової частини.

Про це стало відомо з вироку суду від 17 грудня 2025 року. у справі №: 127/1668/25.

Схема «легкого заробітку»

Як встановив суд, у серпні 2023 року студент Вінницького національного аграрного університету отримав пропозицію від невстановленої особи: за 2200 гривень оформити на своє ім’я фізичну особу-підприємця (ФОП). Юнак, не маючи наміру займатися бізнесом, передав свої паспортні дані та ідентифікаційний код, а згодом підписав у нотаріуса необхідні документи.

За свої «послуги» хлопець отримав гроші двома траншами: 1000 грн за реєстрацію та 1200 грн за підписання довіреності на ім’я сторонніх осіб, які отримали право розпоряджатися його статусом підприємця.

Бюджетні кошти та військові закупівлі

Хоча за документами ФОП мав займатися оптовою торгівлею комп’ютерами, меблями та побутовою технікою, фактично діяльність здійснювали інші люди. Слідство з’ясувало, що створеного студентом «підприємця» використовували для проведення незаконних операцій з постачання майна до військової частини та отримання бюджетних коштів.

Сам обвинувачений жодних звітів не подавав, податків не платив і навіть не знав, де розташовані офіси чи склади його «підприємства».

Вирок суду

Студента визнано винним за ч. 1 ст. 205-1 КК України (внесення в документи завідомо неправдивих відомостей для державної реєстрації). Йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. Проте суд звільнив засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Тепер молодий чоловік зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця навчання чи проживання.

Суд залишив без руху позов "Укрнафти" щодо домену ukrnafta.ua через недоліки в документах

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/15235/25 ухвалив рішення залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до ТОВ "Преміум Груп Юкрейн" та ТОВ "Хостмайстер". Позов стосується захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку "UKRNAFTA" та припинення делегування доменного імені www.ukrnafta.ua. Суддя мотивував рішення неякісними копіями документів та відсутністю доказів щодо використання позначення на сайті www.ukrnafta.ua. 

Згідно з ухвалою, "Укрнафта" вимагає заборонити ТОВ "Преміум Груп Юкрейн" використовувати торговельні марки за свідоцтвами №143908, № 143911 та №143913 від 25 серпня 2011 року, зокрема в інтернеті. Крім того, позивач просить зобов'язати ТОВ "Хостмайстер" – адміністратора доменної зони .ua – припинити делегування домену www.ukrnafta.ua. У позові зазначається, що в липні 2024 року "Укрнафті" стало відомо про сайт, де використовується позначення "UKRNAFTA", з переспрямуванням на портал www.ukrrudprom.ua – інформаційно-аналітичний ресурс про гірничо-видобувну промисловість.

Суд встановив, що подані копії документів, зокрема свідоцтв на торговельні марки та відповіді від "Хостмайстер", є нечитабельними та низької якості. Також відсутні докази існування сайту з доменом ukrnafta.ua та використання на ньому спірного позначення. Позивачу надано п'ять днів з моменту вручення ухвали для усунення недоліків, інакше заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

ТОВ "Преміум Груп Юкрейн", зареєстроване у 2003 році з ЄДРПОУ 32486133, займається комп'ютерним програмуванням, веб-порталами та рекламною діяльністю. Власниками компанії є Валентин Соловйов (60%) та Максим Філіппов (40%). Ймовірно, компанія пов'язана з адмініструванням або контентом сайту, хоча деталі не розкриті в ухвалі.

Домен ukrnafta.ua зареєстрований на підставі торговельної марки №78118 від 25 червня 2007 року, власником якої є Олег Богатов. Його адреса збігається із адресою ТОВ "Преміум Груп Юкрейн". Ця марка для "ukrnafta" була зареєстрована раніше, ніж марки "Укрнафти" від 2011 року, але вона стосується інших товарів: "Відеоекрани; відеотелефони; відповідачі телефонні; блокноти-комп'ютери; електронні кишенькові перекладачі; електронні оповіщальні дошки; картки кодові магнітні; комп'ютери; компакт-диски; завантажні електронні видання". Сам сайт ukrnafta.ua функціонує як агрегатор новин про компанію "Укрнафта", з матеріалами про атаки на інфраструктуру, фінансові результати та керівництво. Контент переважно на російській мові, з використанням кириличного "Укрнафта", і є частиною порталу "Укррудпром".

Офіційний сайт "Укрнафти" – www.ukrnafta.com – позиціонує компанію як лідера нафтової галузі України, з новинами про нові АЗС, додаток UKRNAFTA та ініціативи з використанням ШІ для видобутку нафти. Компанія не коментувала ситуацію публічно.

Господарський суд відкрив провадження у справі про порушення авторських прав на фотографію арматури

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14651/25 за позовом ТОВ «Завод «Імператив» до ТОВ «Армалітас» щодо порушення авторських прав на фотографічний твір.

https://armalitas.com/sfery-zastosuvannya

Позивач, ТОВ «Завод «Імператив» (Харків), стверджує, що є власником майнових авторських прав на фотографію під назвою «Зв'язана композитна арматура HARDplus перед заливкою бетоном для силосної ями». За даними позовної заяви, у вересні 2024 року компанія виявила, що ТОВ «Армалітас» (також з Харкова) опублікувало це зображення на своєму сайті armalitas.com у розділі сфер застосування продукції без дозволу позивача. Це, на думку позивача, порушує частину 1 статті 443 Цивільного кодексу України, яка регулює використання творів без згоди автора.

У позові ТОВ «Завод «Імператив» вимагає:

• Зобов'язати відповідача припинити використання фотографії шляхом її видалення з сайту https://armalitas.com/.
• Заборонити подальше використання твору.
• Стягнути компенсацію в розмірі 227 100 грн (еквівалент 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату подання позову) замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Суд врахував заяву позивача про зміну предмету позову, подану 10 грудня 2025 року, де уточнено розмір компенсації. Раніше, 9 грудня, позовну заяву було залишено без руху через недоліки, але позивач їх усунув у встановлений строк.

Справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 січня 2026 року.

Обидві компанії спеціалізуються на виробництві композитної арматури для будівництва. ТОВ «Завод «Імператив» відоме проектами армування фундаментів, зокрема силосних ям в аграрному секторі Харківської області з використанням арматури HARDplus. ТОВ «Армалітас» пропонує подібну продукцію для промислового, аграрного та інфраструктурного будівництва.

Тернопільський суд виправдав ексдиректора агрокомбінату у справі про ухилення від сплати податків

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області виправдав Павла Спяка, колишнього директора ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», у кримінальній справі № 607/2821/14-к про ухилення від сплати орендної плати за землю. Вирок винесено 22 грудня 2025 року, і суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Справа стосувалася періоду з червня 2010 по листопад 2012 року, коли Спяк, обіймаючи посаду директора та головного бухгалтера підприємства, нібито умисно не відобразив у податкових деклараціях суму орендної плати за земельну ділянку площею 4,385 га на вул. Поліська, 14 у Тернополі. За версією обвинувачення, це призвело до ненадходження до державного бюджету 717 450,24 грн – суми, яка перевищує значний розмір (понад 1452 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Суд встановив, що договір оренди землі від 11 березня 2002 року між Тернопільською міською радою та підприємством був укладений внаслідок обману з боку міської ради. Як з'ясувалося в ході розгляду, реальна площа земельної ділянки, якою користувалося ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», становила лише 2,4669 га, а не 4,385 га, як зазначено в договорі. Частина ділянки належала іншим власникам, включаючи ТОВ «Західагроінвест» та елементи залізничної інфраструктури. Це підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 2014 року, яке визнало договір недійсним з моменту укладення.

Обвинувачений неодноразово звертався до міської ради та податкових органів з вимогами внести зміни до договору та провести перерахунок, але ці звернення ігнорувалися. Суд наголосив, що відсутній умисел на ухилення від податків, а дії Спяка були спрямовані на виправлення помилок. "Сторона обвинувачення не довела винуватість поза розумним сумнівом", – йдеться у вироку, посилаючись на стандарти доведення за КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави (Тернопільська ОДПІ) про стягнення 717 450,24 грн солідарно з обвинуваченого та підприємства залишено без розгляду. Також скасовано арешт на майно ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», накладений у 2013 році в рамках кримнального провадження за № 32013210000000033 від 05 березня 2013 року.

Суд визнав порушення авторських прав на сторіз в Instagram про оподаткування ФОПів

04 грудня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова виніс рішення у справі № 750/602/25 про захист авторського права на інформаційний контент щодо податкових зобов'язань фізичних осіб-підприємців.

Суть справи

Авторка контенту у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування звернулася до суду з позовом про захист своїх авторських прав. Жінка опублікувала в своєму Telegram-каналі 1 січня 2025 року детальний допис під назвою "Календар на січень", в якому систематизувала інформацію про строки сплати податків та подання звітності для ФОПів різних груп.

Згодом позивачка виявила, що аналогічний текст з'явився в Instagram-акаунті іншої підприємниці, яка також працює у сфері бухгалтерських послуг. Контент було опубліковано у форматі Stories, а потім збережено у розділі Highlights.

Позиція сторін

Позивачка стверджувала, що її текст є унікальним літературним твором публіцистичного характеру з авторською подачею матеріалу, емоційним забарвленням та характерними виразами, зокрема фразою: "Щоб потім у квітні не плакали «а я не знала, ДПС мені персонально не дзвонила і не попередила»".

Відповідачка заперечувала факт плагіату, стверджуючи, що інформація про строки сплати податків є об'єктивним відображенням нормативних документів і не може бути унікальною. Вона також зазначила, що контентом її Instagram-сторінки займається найнятий SMM-спеціаліст, а після отримання повідомлення про судовий позов вона негайно видалила спірний допис.

Рішення суду

Суд встановив факт порушення авторських прав та задовольнив позов частково:

• Компенсація: стягнуто 6 056 грн (2 прожиткових мінімуми) замість заявлених 9 084 грн
• Моральна шкода: присуджено 7 000 грн
• Судові витрати: відшкодування судового збору (828,58 грн) та витрат на правничу допомогу (18 000 грн)

Суд відхилив вимоги про визнання факту порушення та примусове розміщення посилання на автора, оскільки спірний контент було видалено відповідачкою одразу після отримання інформації про судове провадження.

Правові висновки

У рішенні суд наголосив, що хоча нормативні документи не охороняються авторським правом, їх унікальна інтерпретація, авторське тлумачення та особлива стилістика викладу можуть бути об'єктом правової охорони.

Суд взяв до уваги, що відповідачка діяла для усунення порушення невідкладно, що вплинуло на зменшення розміру компенсації до мінімального законодавчо встановленого рівня.