Адміністративна відповідальність за недобросовісну конкуренцію

У сучасному бізнес-середовищі чесна конкуренція є основою здорової економіки. Однак деякі суб'єкти вдаються до недобросовісних практик, що шкодять іншим підприємцям. Для захисту підприємців в Україні діє спеціальний Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та стаття 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Що таке недобросовісна конкуренція?

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», це будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

1) Неправомірне використання ділової репутації:

• Використання чужих позначень, рекламних матеріалів чи упаковки без дозволу (ст. 4).
• Неправомірне використання товару конкурента (ст. 5).
• Копіювання зовнішнього вигляду виробу (ст. 6).
• Некоректна порівняльна реклама (ст. 7).

2) Створення перешкод у конкуренції:

• Дискредитація конкурента шляхом поширення неправдивих відомостей (ст. 8).
• Нав'язування примусового асортименту товарів (ст. 9).
• Схиляння до бойкоту чи дискримінації (ст. 10–12).
• Підкуп працівників постачальників або покупців (ст. 13–14).
• Досягнення неправомірних переваг (ст. 15).
• Поширення інформації, що вводить в оману (ст. 15-1).

3) Неправомірне поводження з комерційною інформацією:

• Збирання комерційної таємниці (промислове шпигунство) (ст. 16).
• Розголошення чи схиляння до розголошення комерційної таємниці (ст. 17–18).

Ці норми спрямовані на захист інтелектуальної власності, репутації та справедливих умов ринку.

Адміністративна відповідальність за ст. 164-3 КУпАП

Законодавство чітко класифікує порушення та встановлює штрафні санкції. Нижче наведено основні склади правопорушень:

Вид порушення	Суть порушення	Розмір штрафу (в НМДГ)
Копіювання та імітація	Незаконне використання форми, упаковки, зовнішнього оформлення або пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені.	30 – 44 НМДГ (510 – 748 грн) + можлива конфіскація продукції
Дискредитація	Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які шкодять діловій репутації чи майну іншого підприємця.	5 – 9 НМДГ (85 – 153 грн)
Комерційна таємниця	Отримання, використання або розголошення конфіденційної інформації з метою завдання шкоди конкуренту.	9 – 18 НМДГ (153 – 306 грн)

Важливо: Хоча суми адміністративних штрафів можуть здаватися незначними, факт визнання особи винною у суді відкриває шлях до цивільних позовів про відшкодування збитків, які можуть вимірюватися тисячами й мільйонами гривень.

Кейс із судової практики: Самовільне використання чужого бренду

Яскравим прикладом застосування цієї статті є нещодавня справа №464/4094/24, розглянута Сихівським районним судом м. Львова у липні 2024 року.

Суть справи:

Підприємець (ФОП) вирішив залучити клієнтів для послуг з виготовлення пам’ятників та охорони, розповсюджуючи рекламні флаєри на території кладовища. Проблема полягала в тому, що на флаєрах він вказав назву відомої компанії — «Кодекс Безпеки», проте замість контактів фірми залишив свій особистий номер телефону.

Жодного погодження з керівництвом компанії підприємець не мав. Фактично, він намагався «продати» власні послуги, користуючись чужою діловою репутацією.

Рішення суду:

Суд визнав дії підприємця правопорушенням за ч. 1 ст. 164-3 КУпАП (самовільне використання імені іншого підприємця).

Результат: Накладено штраф у розмірі 510 грн без конфіскації флаєрів.

Актуальні зміни у законодавстві

Станом на грудень 2025 року триває робота над посиленням відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, Верховною Радою розглядається проєкт Закону № 12441, який передбачає уточнення процедури притягнення до відповідальності та зміну строків давності для адміністративних правопорушень у цій сфері. Також планується виключення деяких статей, зокрема ст. 164-3, з КУпАП та перенесення норм до спеціалізованого законодавства, що має забезпечити більш ефективний захист економічної конкуренції в Україні

Поради для бізнесу:

• Реєструйте ТМ: Найкращий захист від копіювання — зареєстрована торговельна марка.
• Перевіряйте контрагентів: Перед використанням будь-яких логотипів чи назв переконайтеся, що маєте на це право (ліцензійний договір або письмовий дозвіл).
• Фіксуйте порушення: Якщо ви помітили, що конкурент копіює ваш дизайн або використовує ваше ім'я/назву — звертайтеся до поліції для складання протоколу за ст. 164-3 КУпАП або до Антимонопольного комітету України.

«Кавова імперія» в гаражі: на Київщині засудили банду, яка підробляла Lavazza та відмивала мільйони

17 грудня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області виніс вирок у справі про організовану злочинну групу, яка займалася незаконним виробництвом і реалізацією контрафактної кави під торговельною маркою Lavazza. Шестеро обвинувачених визнали вину, уклали угоди з прокуратурою та отримали покарання у вигляді штрафів, умовних термінів позбавлення волі та заборони на пов'язану діяльність. Частина майна, включаючи автомобілі та обладнання, буде передана на потреби Збройних Сил України.

За даними суду, група діяла з травня 2023 року по липень 2025 року під керівництвом одного з обвинувачених, який мав лідерські якості та досвід у бізнесі. Учасники організували підпільне виробництво в приміщенні у селищі Калинівка Фастівського району, де обсмажували кавові зерна, фасували та пакували продукцію з використанням фальшивих упаковок Lavazza, замовлених з Китаю. Продаж здійснювався через інтернет-магазин на OLX та офіс у Києві, з відправкою через поштові служби.

Група завдала матеріальної шкоди італійській компанії Luigi Lavazza S.p.A. на суму понад 506 тисяч гривень. Крім того, обвинувачені легалізували доходи від злочинної діяльності через банківські рахунки в ПриватБанку, Універсал Банку, Правекс Банку та сервіс Nova Pay. Загальна сума відмитих коштів перевищила 30 мільйонів гривень, розподілених між учасниками залежно від ролі кожного.

Правоохоронці припинили діяльність групи двічі: у січні та липні 2025 року, вилучивши понад 2000 одиниць контрафактної продукції, упаковки та обладнання. Під час обшуків знайшли підроблену каву, яка не виробляється оригінальним брендом, наприклад, розчинну Lavazza Qualita Oro.

Угоди про визнання винуватості були укладені 11 вересня 2025 року. Обвинувачені визнали провину в незаконному використанні торговельної марки (ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України) та легалізації доходів (ч. 1 або 2 ст. 209 ККУ). Суд врахував пом'якшувальні обставини: щире каяття, співпрацю зі слідством та добровільне відшкодування шкоди.

Покарання:

• П'ятеро обвинувачених (організатор та ключові виконавці) отримали штрафи по 510 тисяч гривень, умовне позбавлення волі на 5 років з іспитовим строком 1-1,5 роки та заборону на виробництво/продаж товарів з маркою Lavazza на 3 роки.
• Шостий учасник (відповідав за організацію виробництва) – штраф 170 тисяч гривень та аналогічна заборона.

Обвинувачені зобов'язалися відшкодувати збитки Lavazza (по 84 тисячі гривень кожен) та компенсацію за порушення прав (по 16 тисяч гривень). Крім того, вони передадуть ЗСУ автомобілі (Dodge Durango, Renault Trafic, Nissan Armada, Renault Master, Chrysler 300 S, Ford Explorer) та обладнання (відеореєстратори, ноутбуки, кавові апарати тощо).

Заробив 2200 гривень, а отримав судимість: у Вінниці винесли вирок студенту за створення фіктивного ФОП

Вінницький міський суд визнав винним студента місцевого університету, який за грошову винагороду погодився зареєструвати на себе фіктивне підприємство. Як з’ясувалося, ФОП використовували для махінацій із бюджетними коштами під час постачання товарів до військової частини.

Про це стало відомо з вироку суду від 17 грудня 2025 року. у справі №: 127/1668/25.

Схема «легкого заробітку»

Як встановив суд, у серпні 2023 року студент Вінницького національного аграрного університету отримав пропозицію від невстановленої особи: за 2200 гривень оформити на своє ім’я фізичну особу-підприємця (ФОП). Юнак, не маючи наміру займатися бізнесом, передав свої паспортні дані та ідентифікаційний код, а згодом підписав у нотаріуса необхідні документи.

За свої «послуги» хлопець отримав гроші двома траншами: 1000 грн за реєстрацію та 1200 грн за підписання довіреності на ім’я сторонніх осіб, які отримали право розпоряджатися його статусом підприємця.

Бюджетні кошти та військові закупівлі

Хоча за документами ФОП мав займатися оптовою торгівлею комп’ютерами, меблями та побутовою технікою, фактично діяльність здійснювали інші люди. Слідство з’ясувало, що створеного студентом «підприємця» використовували для проведення незаконних операцій з постачання майна до військової частини та отримання бюджетних коштів.

Сам обвинувачений жодних звітів не подавав, податків не платив і навіть не знав, де розташовані офіси чи склади його «підприємства».

Вирок суду

Студента визнано винним за ч. 1 ст. 205-1 КК України (внесення в документи завідомо неправдивих відомостей для державної реєстрації). Йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. Проте суд звільнив засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Тепер молодий чоловік зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця навчання чи проживання.

Суд залишив без руху позов "Укрнафти" щодо домену ukrnafta.ua через недоліки в документах

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва у справі № 910/15235/25 ухвалив рішення залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до ТОВ "Преміум Груп Юкрейн" та ТОВ "Хостмайстер". Позов стосується захисту прав інтелектуальної власності на торговельну марку "UKRNAFTA" та припинення делегування доменного імені www.ukrnafta.ua. Суддя мотивував рішення неякісними копіями документів та відсутністю доказів щодо використання позначення на сайті www.ukrnafta.ua. 

Згідно з ухвалою, "Укрнафта" вимагає заборонити ТОВ "Преміум Груп Юкрейн" використовувати торговельні марки за свідоцтвами №143908, № 143911 та №143913 від 25 серпня 2011 року, зокрема в інтернеті. Крім того, позивач просить зобов'язати ТОВ "Хостмайстер" – адміністратора доменної зони .ua – припинити делегування домену www.ukrnafta.ua. У позові зазначається, що в липні 2024 року "Укрнафті" стало відомо про сайт, де використовується позначення "UKRNAFTA", з переспрямуванням на портал www.ukrrudprom.ua – інформаційно-аналітичний ресурс про гірничо-видобувну промисловість.

Суд встановив, що подані копії документів, зокрема свідоцтв на торговельні марки та відповіді від "Хостмайстер", є нечитабельними та низької якості. Також відсутні докази існування сайту з доменом ukrnafta.ua та використання на ньому спірного позначення. Позивачу надано п'ять днів з моменту вручення ухвали для усунення недоліків, інакше заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

ТОВ "Преміум Груп Юкрейн", зареєстроване у 2003 році з ЄДРПОУ 32486133, займається комп'ютерним програмуванням, веб-порталами та рекламною діяльністю. Власниками компанії є Валентин Соловйов (60%) та Максим Філіппов (40%). Ймовірно, компанія пов'язана з адмініструванням або контентом сайту, хоча деталі не розкриті в ухвалі.

Домен ukrnafta.ua зареєстрований на підставі торговельної марки №78118 від 25 червня 2007 року, власником якої є Олег Богатов. Його адреса збігається із адресою ТОВ "Преміум Груп Юкрейн". Ця марка для "ukrnafta" була зареєстрована раніше, ніж марки "Укрнафти" від 2011 року, але вона стосується інших товарів: "Відеоекрани; відеотелефони; відповідачі телефонні; блокноти-комп'ютери; електронні кишенькові перекладачі; електронні оповіщальні дошки; картки кодові магнітні; комп'ютери; компакт-диски; завантажні електронні видання". Сам сайт ukrnafta.ua функціонує як агрегатор новин про компанію "Укрнафта", з матеріалами про атаки на інфраструктуру, фінансові результати та керівництво. Контент переважно на російській мові, з використанням кириличного "Укрнафта", і є частиною порталу "Укррудпром".

Офіційний сайт "Укрнафти" – www.ukrnafta.com – позиціонує компанію як лідера нафтової галузі України, з новинами про нові АЗС, додаток UKRNAFTA та ініціативи з використанням ШІ для видобутку нафти. Компанія не коментувала ситуацію публічно.

Господарський суд відкрив провадження у справі про порушення авторських прав на фотографію арматури

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14651/25 за позовом ТОВ «Завод «Імператив» до ТОВ «Армалітас» щодо порушення авторських прав на фотографічний твір.

https://armalitas.com/sfery-zastosuvannya

Позивач, ТОВ «Завод «Імператив» (Харків), стверджує, що є власником майнових авторських прав на фотографію під назвою «Зв'язана композитна арматура HARDplus перед заливкою бетоном для силосної ями». За даними позовної заяви, у вересні 2024 року компанія виявила, що ТОВ «Армалітас» (також з Харкова) опублікувало це зображення на своєму сайті armalitas.com у розділі сфер застосування продукції без дозволу позивача. Це, на думку позивача, порушує частину 1 статті 443 Цивільного кодексу України, яка регулює використання творів без згоди автора.

У позові ТОВ «Завод «Імператив» вимагає:

• Зобов'язати відповідача припинити використання фотографії шляхом її видалення з сайту https://armalitas.com/.
• Заборонити подальше використання твору.
• Стягнути компенсацію в розмірі 227 100 грн (еквівалент 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату подання позову) замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Суд врахував заяву позивача про зміну предмету позову, подану 10 грудня 2025 року, де уточнено розмір компенсації. Раніше, 9 грудня, позовну заяву було залишено без руху через недоліки, але позивач їх усунув у встановлений строк.

Справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 січня 2026 року.

Обидві компанії спеціалізуються на виробництві композитної арматури для будівництва. ТОВ «Завод «Імператив» відоме проектами армування фундаментів, зокрема силосних ям в аграрному секторі Харківської області з використанням арматури HARDplus. ТОВ «Армалітас» пропонує подібну продукцію для промислового, аграрного та інфраструктурного будівництва.

Тернопільський суд виправдав ексдиректора агрокомбінату у справі про ухилення від сплати податків

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області виправдав Павла Спяка, колишнього директора ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», у кримінальній справі № 607/2821/14-к про ухилення від сплати орендної плати за землю. Вирок винесено 22 грудня 2025 року, і суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Справа стосувалася періоду з червня 2010 по листопад 2012 року, коли Спяк, обіймаючи посаду директора та головного бухгалтера підприємства, нібито умисно не відобразив у податкових деклараціях суму орендної плати за земельну ділянку площею 4,385 га на вул. Поліська, 14 у Тернополі. За версією обвинувачення, це призвело до ненадходження до державного бюджету 717 450,24 грн – суми, яка перевищує значний розмір (понад 1452 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Суд встановив, що договір оренди землі від 11 березня 2002 року між Тернопільською міською радою та підприємством був укладений внаслідок обману з боку міської ради. Як з'ясувалося в ході розгляду, реальна площа земельної ділянки, якою користувалося ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», становила лише 2,4669 га, а не 4,385 га, як зазначено в договорі. Частина ділянки належала іншим власникам, включаючи ТОВ «Західагроінвест» та елементи залізничної інфраструктури. Це підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 2014 року, яке визнало договір недійсним з моменту укладення.

Обвинувачений неодноразово звертався до міської ради та податкових органів з вимогами внести зміни до договору та провести перерахунок, але ці звернення ігнорувалися. Суд наголосив, що відсутній умисел на ухилення від податків, а дії Спяка були спрямовані на виправлення помилок. "Сторона обвинувачення не довела винуватість поза розумним сумнівом", – йдеться у вироку, посилаючись на стандарти доведення за КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави (Тернопільська ОДПІ) про стягнення 717 450,24 грн солідарно з обвинуваченого та підприємства залишено без розгляду. Також скасовано арешт на майно ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», накладений у 2013 році в рамках кримнального провадження за № 32013210000000033 від 05 березня 2013 року.

Суд визнав порушення авторських прав на сторіз в Instagram про оподаткування ФОПів

04 грудня 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова виніс рішення у справі № 750/602/25 про захист авторського права на інформаційний контент щодо податкових зобов'язань фізичних осіб-підприємців.

Суть справи

Авторка контенту у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування звернулася до суду з позовом про захист своїх авторських прав. Жінка опублікувала в своєму Telegram-каналі 1 січня 2025 року детальний допис під назвою "Календар на січень", в якому систематизувала інформацію про строки сплати податків та подання звітності для ФОПів різних груп.

Згодом позивачка виявила, що аналогічний текст з'явився в Instagram-акаунті іншої підприємниці, яка також працює у сфері бухгалтерських послуг. Контент було опубліковано у форматі Stories, а потім збережено у розділі Highlights.

Позиція сторін

Позивачка стверджувала, що її текст є унікальним літературним твором публіцистичного характеру з авторською подачею матеріалу, емоційним забарвленням та характерними виразами, зокрема фразою: "Щоб потім у квітні не плакали «а я не знала, ДПС мені персонально не дзвонила і не попередила»".

Відповідачка заперечувала факт плагіату, стверджуючи, що інформація про строки сплати податків є об'єктивним відображенням нормативних документів і не може бути унікальною. Вона також зазначила, що контентом її Instagram-сторінки займається найнятий SMM-спеціаліст, а після отримання повідомлення про судовий позов вона негайно видалила спірний допис.

Рішення суду

Суд встановив факт порушення авторських прав та задовольнив позов частково:

• Компенсація: стягнуто 6 056 грн (2 прожиткових мінімуми) замість заявлених 9 084 грн
• Моральна шкода: присуджено 7 000 грн
• Судові витрати: відшкодування судового збору (828,58 грн) та витрат на правничу допомогу (18 000 грн)

Суд відхилив вимоги про визнання факту порушення та примусове розміщення посилання на автора, оскільки спірний контент було видалено відповідачкою одразу після отримання інформації про судове провадження.

Правові висновки

У рішенні суд наголосив, що хоча нормативні документи не охороняються авторським правом, їх унікальна інтерпретація, авторське тлумачення та особлива стилістика викладу можуть бути об'єктом правової охорони.

Суд взяв до уваги, що відповідачка діяла для усунення порушення невідкладно, що вплинуло на зменшення розміру компенсації до мінімального законодавчо встановленого рівня.